Які гормони відповідають за сексуальне здоров’я?

гормони, статеве здоров'я

Здоров’я населення в умовах сьогодення зумовлено біологічними особливостями метаболізму статевих гормонів, як прогностичного фактору формування патологічних процесів у організмі людини.

Будова тіла чоловіків і жінок передбачає наявність внутрішніх та зовнішніх статевих органів. З числа внутрішніх репродуктивних органів обидві статі мають статеві залози (відповідно яєчка або яєчники), які виконують функцію як зовнішньої, так і внутрішньої секреції. У зовнішню середу вони виділяють після дозрівання генетичний матеріал – статеві клітини (сперматозоїди або яйцеклітини), а у кровотік – статеві гормони, які визначають особливості будови і функціонування організму. Обидва види статевих залоз виробляють, хоча і в різних пропорціях, як жіночі так і чоловічі статеві гормони, що у випадку порушень їх співвідношення може призводити до змін вторинних статевих ознак: розподілу жирової та м’язової тканини, типу фігури, росту волосся на тілі, розвитку грудних залоз та інших зовнішніх статевих органів за нехарактерним для даної статі типу. Регулюють роботу статевих залоз чоловіків і жінок гормони гонадотропіни, які продукує передня доля мозкового придатку – гіпофізу. Щитоподібна залоза виділяє тиреоїдні гормони, які забезпечують функціонування практично всіх органів і систем організму, впливають на розвиток плода, статевої системи людини, статеве дозрівання, менструальну функцію і фертильність (здатність завагітніти виносити і родити дитину), забезпечують реалізацію генетично успадкованої інформації в образі конкретної людини. Центральна нервова система, як диригент цього надскладного механізму керує всіма процесами і забезпечує безперебійне, послідовне включення кожного його учасника і досягнення можливості мати здорових нащадків, вільно приймати рішення відносно доцільності, часу та частоти народження дітей, вести безпечне статеве життя, яке приносить задоволення.

Чоловічі статеві органи розділяють на:

1) статеві залози – яєчка;

2) додаткові статеві утворення (додаткові статеві залози);

3) статеві шляхи (сім’явиносні шляхи);

4) органи злягання.

Яєчка виконують подвійну функцію – внутрішньосекреторну та гермінативну. Внутрішньосекреторна функція полягає у виділенні чоловічих статевих гормонів – андрогенів (головним є тестостерон) та жіночих – естрогенів (головним чином, естрадіолу). Гермінативна – в забезпеченні, за рахунок сперматогенезу, утворення чоловічих статевих кліток – сперміїв. Процес сперматогенезу починається в 12-річному віці, а остаточне його формування відбувається до 16 років. Сперматогенез відбувається в звитих канальцях паренхіми яєчка. Стан сперматогенезу залежить від концентрації андрогенів в тестикулярній тканині. Важливою є також роль андрогензв’язуючого білку, який утворюється в яєчках і сприяє переносу андрогенів в цитоплазму клітин сперматогенного епітелію. Діяльність яєчок знаходиться безпосередньо під впливом центральної нервової системи, гіпоталамуса та гіпофіза. Додаток яєчка є андрогензалежним, секреторно-активним органом, який служить для проведення, накопичення та дозрівання сперміїв. По мірі руху від головки до хвоста додатку яєчка на протязі 14 діб відбувається остаточне морфологічне, біохімічне та фізіологічне дозрівання сперміїв, здібних до руху та запліднення яйцеклітини. Сім’явиносні протоки служать для проведення сперміїв від хвоста додатка яєчка до ампули сім’явиносної протоки, де відбувається їх накопичення. При статевому збудженні спермії можуть накопичуватися також від ампули до хвоста додатку яєчка. Сім’яні міхурці є залозистими андрогензалежними секреторними органами. Секрет сім’яних міхурців з рН 7,3, домішуючись до секрету яєчок, виконує роль захисного колоїду, додаючи сперміям більшу опірність. При нереалізованому статевому потязі спермії потрапляють до сім’яних міхурців, де можуть поглинатися клітинами – сперміофагами. Передміхурова залоза є андрогензалежним секреторним органом, що постачає приблизно 25-35% плазми сперми. Передміхурова залоза збільшує обсяг еякуляту, приймає участь в його розжиженні, справляє буферну та ферментативну дію на еякулят у цілому та активізує рух сперміїв. Функціонально простата тісно пов’язана з сім’явиносними шляхами. Патологічні зміни простати призводять до порушень репродуктивної та копулятивної (здатності до злягання) функцій.

Нейроендокринне ожиріння у молодих чоловіків, яке останнім часом залучає увагу дослідників, зменшує функціональну активність гіпофізарно-гонадного комплексу, що свідчить про високий ризик порушень репродуктивної функції у даної категорії хворих в майбутньому. Надмірне та незбалансоване харчування також є однією з го­ловних причин розвитку ожиріння. За результатами досліджень, індекс маси тіла у чоловіків зі зниженою фертильністю є вищим за показник у загальній популяції. Нормалізація ліпідного обміну, дотримання пацієнтами чітких рекомендацій щодо зниження ваги, корекції режиму та способу життя демонструє перспективи лікування патології репродукції у чоловіків.

Функціонування репродуктивної системи жінки багато в чому визначається її своєчасним гормональним розвитком в період статевого дозрівання. Із статевим дозріванням зазвичай пов’язують ендокринні перебудови в організмі, що приводять до остаточного формування статевих залоз, вироблення статевих гормонів та здібності до репродукції. Налічується 9 головних жіночих статевих гормонів:

– у гіпофізі виробляється фоллікулостимулюючий гормон, який сприяє утворенню і дозріванню яйцеклітин у яєчниках,

– пролактин, який забезпечує нормальну роботу репродуктивної системи (надлишок призводить до безпліддя);

– лютеінізуючий гормон, який забезпечує овуляцію, стимулює вироблення у корі наднирників унікального жіночого статевого гормону –

– прогестерону (продукують яєчники і наднирники). Його головна функція – регуляція менструального циклу і підготовка ендометрію матки до прикріплення яйцеклітини і збереження вагітності (гормон використовують в якості замісної терапії при менопаузі);

– гормон краси жінки – естрадіол, відповідає за вторинні статеві ознаки, м’які, округлі форми, контролює обмінні процеси в кістковій тканині та менструальний цикл, підтримує добрий настрій та лібідо, виробляється в яєчниках;

– тестостерон синтезується з холестерину у яєчках чоловіків, в невеликій кількості яєчниками жінок і корою наднирників у обох статей, приймає участь у формуванні фолікула яєчника, підвищений рівень може призвести до порушення менструального циклу, появі волосся на обличчі;

– від антимюллерова гормона залежать шанси на успіх зачаття, підвищення рівня спостерігається при полікістозі яєчників, безплідді;

– інгібін В відповідає за функціональний резерв яєчників, слугує маркером пухлин яєчників в період менопаузи;

– тиреотропний гормон гіпофізу справляє вплив на всі етапи біосинтезу гормонів щитоподібної залози, допомагає тримати в нормі вагу, утилізувати вуглеводи, розщеплювати жири.

            Щитоподібна залоза відповідає за обмін речовин та репродуктивну функцію.  Її гормони містять йод, а його нестача в продуктах харчування і воді  підвищує ризик невиношування вагітності, появі вроджених аномалій у плода, дитячої смертності на першому році життя і кретинізму – вродженій розумовій відсталості, а в наступні роки – затримці фізичного і розумового розвитку. У найбільш відповідальні періоди життя (статеве дозрівання, вагітність, значні розумові та фізичні навантаження) варто бути особливо уважним до свого стану здоров’я, приймати йодисті препарати або полівітаміни з вмістом йоду. Всім людям необхідно вживати йодовану сіль. Щитоподібна залоза надзвичайно чутлива до токсичного впливу тютюнового диму.