Рубрики
глаукома

До Всесвітнього дня боротьби з глаукомою

до Всесвітнього тижня глаукоми:
08 – 14 березня 2020 року Тема: «Побажання всім гостроти зору 20/20 на 2020 рік»«Wishing all 20:20 vision for 2020»

06 березня кожного року відзначається Всесвітній день боротьби з глаукомою. Цей день успішно проводиться протягом останніх 10 років за ініціативи Всесвітньої Асоціації товариств глаукоми (WGA) та Всесвітньої Асоціації пацієнтів з глаукомою (WGPA). Організації закликають у другий повний тиждень березня запланувати заходи з діагностики, підвищення обізнаності населення стосовно ризиків розвитку сліпоти. Тема Всесвітнього дня боротьби з глаукомою є побажанням всім людям світу нормального зору. В країнах Східної Європи гостроту зору вимірюють по таблиці Головина-Сивцева частками одиниці, де 1,0 – нормальний зір. У англомовних країнах гостроту зору, як правило, вимірюють по таблиці Снеллена, і результат 20:20 еквівалентний нормальному зору – 1.0. 

До 80% випадків сліпоти піддаються корекції і лікуванню. Половину випадків сліпоти в світі викликає катаракта, 12% і 5%, відповідно, – такі хронічні неінфекційні хвороби як глаукома і діабетична ретинопатія. Головні інфекційні причини сліпоти – трахома та онхоцеркоз. 

Ще у 1999 році ВООЗ ініціювала Глобальну стратегію з попередження сліпоти «Бачення 2020: право на зір». В рамках стратегії країни – члени ВООЗ взяли на себе зобов’язання  всіляко сприяти ліквідації причин сліпоти, якої можна запобігти, ефективному лікуванню та корекції порушень зору. План дій передбачав досягнення до 2020 року зменшення випадків порушень зору на 25%. Наприкінці 2019 року ВООЗ опублікувала першу Всесвітню доповідь з проблем зору. Відмічається, що зміни у демографії, значне постаріння населення, зміни у способі життя і обмеження доступу до офтальмологічної допомоги є одними з основних факторів зростання кількості людей з порушеннями зору.  Більше мільярда осіб в усьому світі живуть з короткозорістю, далекозорістю, глаукомою, катарактою. Надто часто такі порушення залишаються без профілактики і лікування. В світі налічується 65 мільйонів людей з серйозними проблемами зору або зовсім сліпих, з них на глаукому страждають 6,9 мільйона осіб. В сьогоднішньому світі, де все базується на здатності бачити, такі люди не можуть повністю реалізувати свій потенціал, страждають від багатьох обмежень життєдіяльності. Необхідно забезпечити їм надання офтальмологічної допомоги, в тому числі отримання послуг з реабілітації якомога ближче до місця проживання. У доповіді стверджується, що люди, які страждають сліпотою, все ж можуть бути автономними в повсякденному житті, якщо їм надається відповідна реабілітаційна допомога. До засобів реабілітації відносяться оптичні лупи, навчання використанню шрифту Брайля, спеціальні мобільні додатки для осіб з ослабленим зором, а також навчання орієнтації на місцевості і пересуванню за допомогою палиці.

Глаукома – небезпечне захворювання очей, яке характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Пацієнт довгий час добре бачить, не помічає симптомів хвороби, що розвивається. Прогресуюче звуження поля зору може закінчитись буквально в один день раптовою втратою зору. Лікарі-офтальмологи в такій ситуації, нажаль, вже нічим не можуть допомогти. Зір, втрачений в результаті глаукоми, відновленню не підлягає. Єдиною порадою залишається регулярне обстеження очей, вимірювання внутрішньоочного тиску для ранньої діагностики хвороби, вжиття необхідних профілактичних і лікувальних заходів.

В передній частині очного яблука здорового ока циркулює прозора рідина (не має відношення до сльозової рідини). Для збереження своєї форми, виконання функцій, підтримки постійного внутрішноочного тиску око постійно виробляє невелику кількість рідини, стільки ж видаляється у потік крові через крихітні дренажні канали. При глаукомі рідина не проходить належним чином дренажну систему. Тому тиск в оці збільшується, викликаючи пошкодження волокон зорового нерву. Зоровий нерв несе інформацію від світлочутливого шару клітин – сітківки ока – до мозку, де вона сприймається як зоровий образ. 

Глаукома є надзвичайно серйозним розладом очей. Якщо лікування не проводиться, поле зору поступово звужується аж до «тунельного зору». Хвороба прогресує і хворий сліпне. Половина пацієнтів з глаукомою не знають про свою хворобу і звертаються до лікаря із запізненням, коли значна частина зорового нерву вже ушкоджена. Втрата зору веде до інвалідності, потребі у сторонній допомозі в повсякденному житті. Засобами профілактики є регулярні перевірки очей та рання діагностика. Лікування глаукоми на ранній стадії достатньо ефективне і, як правило, включає використання очних крапель. Хірургічне втручання, лазерне лікування можуть забезпечити відновлення дренажної системи ока, успішно зупинити прогресування захворювання. Якщо діагноз встановлено без затримки і лікування проведено своєчасно, можливе повне і постійне відновлення зору.

Найбільш схильні до розвитку глаукоми люди старші 60 років, а також особи з сімейною схильністю до хвороби. Підвищений ризик мають люди, які перенесли інсульт або інфаркт, хворі на судинні захворювання, гіпертонічну хворобу, цукровий діабет, високий рівень короткозорості. Найближчі родичі людей, хворих на глаукому, хворіють в 10 разів частіше, тому їм рекомендують проходити профілактичні огляди, починаючи з 35 років, і в подальшому не рідше одного разу на рік. Іншим необхідно перевіряти зір регулярно після 40 років. Процедура вимірювання внутрішньоочного тиску є нескладною процедурою, яка виконується в кожній поліклініці за направленням лікаря-окуліста. Для водіїв використовується тест бінокулярного обстеження поля зору за методом Естермана.

В цьому році обговорення всіх аспектів глаукоми відбудеться на щорічному Конгресі з глаукоми у Бірмінгемі.

Бережіть зір, систематично відвідуйте лікаря. Не пропустіть тривожних симптомів: біль, дискомфорт та почервоніння ока, погіршення зору в одному оці, звуження поля зору, туманне бачення з кольоровими кільцями, особливо ввечері.

Не слід забувати, що такі заходи, як вживання вітаміну А, імунізація проти кору, корекція дефектів рефракції в змозі попередити втрату зору і тяжкі наслідки дитячої сліпоти.