Тиждень паліативної допомоги в Україні 7-12 жовтня 2013 року

ПалиативнаяУ другу суботу жовтня в світі відмічається день паліативної допомоги.
Тиждень паліативної допомоги в Україні має допомогти суспільству усвідомити важливість проблеми достойного завершення людського життя, гуманного ставлення до безпомічних, тяжко хворих людей. Паліативної допомоги потребують, головним чином, онкологічні хворі, а також хворі на СНІД та туберкульоз на термінальних стадіях хвороби.

Рівень онкологічної захворюваності в м. Києві потребує збільшення обсягів гарантованої доступної спеціалізованої паліативної медичної допомоги, спрямованої на ефективне вирішення медико-соціальних проблем невиліковних хворих та членів їх родин, забезпечення для них гідної якості життя. Основні характеристики хоспісу як форми медико-соціального закладу паліативної медицини визначено таким чином. «Хоспіс є державним медичним закладом для інкурабельних (невиліковних) хворих, метою якого є забезпечення їм паліативного (симптоматичного) лікування, підбір необхідної знеболюючої терапії, надання медико-соціальної допомоги, догляду, психологічної підтримки пацієнтів та родичів під час його хвороби, а також після його смерті». Світовий досвід показує доцільність створення спеціалізованих хоспісних закладів.

На виконання Основ законодавства України про охорону здоров’я (статті 8, 33), 21 січня 2013 року виданий наказ Міністерства охорони здоров’я України № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні». Така допомога, згідно наказу, надається паліативному пацієнту від моменту встановлення йому медичними працівниками діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання, є безоплатною, здійснюється за направленням закладу охорони здоров’я, ґрунтується на принципах гуманності, доступності, високої якості, безперервності та наступності. Рішення про госпіталізацію приймає лікуючий лікар при неможливості надання паліативної допомоги вдома за умови поінформованої згоди пацієнта та його законних представників.

Загальна паліативна допомога надається як вдома, так і в закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу. Спеціалізована паліативна допомога надається мультидисциплінарною командою вдома і в закладах охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги. До складу команди входять медичні працівники, які отримали спеціальну підготовку з надання паліативної допомоги, психологи, соціальні працівники, спеціалісти з надання духовної підтримки та інші фахівці за потребою, а також волонтери, найближчі родичі або законні представники пацієнта.

Паліативна допомога пацієнтам, хворим на туберкульоз та на ВІЛ-інфекцію/СНІД, надається у відповідних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

На сьогодні в місті Києві офіційно відкрито та працюють три хоспіси: відділення паліативної медицини на 25 ліжок Київського міського клінічного онкологічного центру (вул. Верховинна, 69);           хоспісне відділення на 25 ліжок Київської міської клінічної лікарні №2 (вул. Краківська, 13); хоспісне відділення на 70 ліжок Київської міської клінічної лікарні №10 (проспект 40-річчя Жовтня, 59  А.

Європейським стандартам в повному обсязі відповідає поки що тільки перший з перелічених хоспісів, в якому створені умови, наближені до домашніх. Палати розраховані на одне ліжко (тільки одна палата на 4 ліжка), оснащені санвузлами, функціональними ліжками, зручними меблями, можливістю виклику медичної сестри, радіоприймачами та телевізорами. На добу чергує три медичні сестри та чотири санітарки, додатково вдень – одна маніпуляційна та одна перев’язувальна медсестри. У відділенні та в палатах передбачені умови для цілодобового перебування родичів хворих. У відділенні є невелика бібліотека та відеотека. Хворі можуть прогулюватись у зимовому саду або у внутрішньому дворі відділення. На території відділення функціонує Українська православна церква Святої Великомучениці Варвари.

Якщо після перебування в стаціонарі на протязі двох-трьох тижнів є можливість для повернення хворого додому, то подальшу допомогу надають співробітники патронажної служби Київського міського клінічного онкологічного центру. Патронажна служба обслуговує на дому хворих Святошинського району.

Персонал паліативної служби долає ряд складних особливостей своєї роботи. Всі 100% хоспісних хворих є інвалідами 1 групи, тобто потребують постійного спостереження. До 45% хворих мають порушення тазових органів. 70% — повністю нерухомі, що зумовлює наявність пролежин і вимагає від доглядаю чого персоналу великих фізичних зусиль. 50% хворих мають порушення психіки, що створює додаткове емоційне навантаження при спілкуванні. Застосування для знеболювання ін’єкційних наркотичних речовин, погодинне їх введення потребує від медичних сестер стаціонару хоспісного відділення особливої уважності та зосередженості в роботі, професійного вміння переключати увагу хворого, надавати йому відчуття комфорту та захищеності.

 

Використані матеріали головного позаштатного консультанта з питань хоспісного розвитку Департаменту охорони здоров’я  О.В.Калачова.