Як сталося, що тютюн завоював сучасну людину?

aist_gnezdo.jpgВ 1910 році в США виготовляли 10 млн. сигарет на рік, в 1930 – вже 123 млрд. Між цими датами стоять Перша світова війна, захоплення дієтами та поява звукового кіно.
Солдатам незручно було носити за собою люльки та сигари, тому їм видавали сигарети. Ця звичка так швидко укорінилась, що в 1917 році генерал Першинг направив в Вашингтон каблограму, в якій говорилось: «Тютюн є незамінною частиною повсякденного раціону. Нам потрібні тисячі тонн тютюну і негайно». Під час Першої світової війни передача сигарет солдатам, що воюють, вважалась проявом патріотизму і це практично поклало край тільки-но започаткованому руху проти куріння. Відразу після війни з’явились і перші жертви практично невідомого до того часу захворювання — раку легень. В Сент-Луїсі декан медичного факультету скликав студентів на розтин колишнього піхотинця і сказав, що вони навряд чи колись побачать інший такий випадок…
В 1925 р. почала друкуватись реклама сигарет «Честерфілд», на якій жінка каже чоловікові, який прикурює: «Видихай в мій бік». Так було порушено табу, що розділяло курців та некурців по статевим ознакам. Але пройшло ще кілька років до того, як жінкам пояснили, чому їм варто курити. Володар американської тютюнової компанії «Лакі Страйк» Хілл якось їхав в машині по Нью-Йорку. Запинившись перед світлофором, помітив на розі огрядну жінку, яка їла шоколадку. Поряд з нею зупинилося таксі з елегантною дамою на задньому сидінні. Вона курила сигарету. В офісі Хілл наказав негайно розпочати рекламну компанію під гаслом «Лакі» замість шоколадки». І жінки нарешті зрозуміли, чому вони повинні курити.
В кінці 20-х років з’явилось звукове кіно. Режисерам потрібно було чимось зайняти акторів поки вони розмовляють на екрані. І вони поклали їм в руки сигарети. Глядачі дивились як закурюють їхні ідоли. Сцена в одному з фільмів, коли головний герой прикурює для неї і для себе по сигареті, тримаючи обидві в роті, стало відкриттям цілої епохи сигаретної еротики.
Схожий шлях пройшла тютюнова історія в європейських країнах. Під час Другої світової війни жінки надавали колосальну допомогу фронту і тоді куріння асоціювалось з роботою, незалежністю, емансипацією і патріотизмом. Жінки не тільки працювали нарівні з чоловіками, але й переймали їхні звички.
До 40-х років науково обґрунтованої інформації, яка б свідчила про шкоду куріння для здоров’я людини, було недостатньо. В 1950 р. вже були деякі докази існування зв’язку куріння з ризиком розвитку серйозних хвороб, встановлено тісний зв’язок між курінням та розвитком раку певних локалізацій, зокрема раку легень.
Одне з найбільш важливих досліджень в галузі впливу куріння на здоров’я було здійснено в Англії, починаючи з 1951 року. В ньому взяли участь 40 тис. лікарів. Дослідження тривало 40 років: спостерігали за вживанням лікарями тютюну, фіксували дати і причини їх смерті. Результати опубліковані в 1994 році. Висновок свідчив: «половина людей, які регулярно курять сигарети, загине від цієї звички». Також відмічено, що попередні дослідження суттєво недооцінили негативні наслідки довготривалого вживання тютюну.
До середини 70-х років в розвинутих країнах продовжував наростати об’єм продажу сигарет. Саме тоді почали проводитись антитютюнові просвітницькі кампанії. В 70-80-х роках у зв’язку з скороченням попиту в тютюновій індустрії намітився явний спад. Прагнучи зберегти свої прибутки, тютюнова індустрія почала інтенсивно завойовувати ринки збиту в країнах, що розвивались. Ця експансія обіцяє бути довгостроковою через залежність економіки цих країн від експортних прибутків та податкових надходжень в бюджет.
Як допомогти людині, яка курить. Адже дія нікотину відповідає головним критеріям, характерним для пристрасті, внесена до Міжнародної класифікації хвороб останнього перегляду. Серед всіх психоактивних речовин тютюн викликає найбільшу залежність. А у дітей та підлітків формування стійкої залежності можуть викликати навіть поодинокі експерименти з курінням. Ніхто не в змозі переконати курця кинути курити. Це рішення приймають самостійно, усвідомлюючи, що для перемоги знадобляться зусилля та рішимість. Але вчасно сказане слово, достовірна інформація про хімізм залежності мають дати людині сили подолати хворобу.
Нікотин – це алкалоїд, який входить до складу всіх тютюнових виробів і є головною причиною формування залежності людей від тютюну. Сигарета доставляє нікотин в легені курців у суміші диму і газів. Нікотин швидко потрапляє в кров через величезну поверхню легень, а також слизові оболонки і вже через 10 секунд досягає мозку. Рецептори мозку відповідають на дію нікотину викидом тих речовин, саме заради яких залежний від нікотину курець вживає наркотичну речовину. В силу свого хімічного складу, нікотин має більшу спорідненість до рецепторів, ніж спеціально призначений для взаємодії з рецепторами ацетілхолін. Тому під дією багаторазових доз нікотину кількість чутливих до нього рецепторів збільшується. Через якийсь час рецепторам знадобиться додаткова кількість нікотину і коли її немає, курець відчуває синдром відміни – для багатьох дуже неприємне відчуття. Хімічні речовини, які додають до тютюну в ході виготовлення сигарет, суттєво поглиблюють дію нікотину. Наприклад, в присутності аміака нікотин змінюється і стає в 100 разів доступнішим для всмоктування в кров. І ніякі запевнення виробників про безпеку тютюнових виробів «легких», «м’яких», «з низьким вмістом смол», «з системою потрійної вугільної фільтрації» не мають під собою жодних підстав. Вся реклама спрямована на втягування в залежність для отримання надприбутків. Курці мають знати правду і не обманюватися на рахунок тютюнових кампаній.
До складу сигаретного диму входять тисячі хімічних речовин, в тому числі дуже знайомі сучасній людині хімічні сполуки: окис вуглецю, який містять вихлопи автомобілів; ацетон, відомий як розчинник лаків і фарб; цианід водню, який нацисти використовували в газових камерах; аміак, що входить до складу мінеральних добрив та засобів чистки сантехніки; важкі метали – ртуть, свинець, миш’як, кадмій, що використовується в акумуляторах; вуглеводні бензол, толуол – промислові розчинники. Сам нікотин, як сильнодіючий токсин, ще з 19 сторіччя використовувався для виробництва інсектицидів та отрути для щурів. В науковій літературі описана здатність перелічених токсикантів викликати мутації, вади ембріонального розвитку, злоякісні новоутворення.
Для розвитку атеросклерозу мають значення три головні складові тютюнового диму: нікотин, окис вуглецю, окислювальні гази. Вміст цих шкідливих речовин в крові курця в 15 разів більший, ніж у людини, яка не курить. Ланцюг біохімічних реакцій призводить до постійного спазмування кровоносних судин, ушкодження їх внутрішніх стінок, порушення скорочувальної функції серцевого м’язу і в результаті до захворювань на інфаркт міокарда, інсульт, а іноді – до миттєвої смерті.
Отже, хто володіє інформацією, той володіє світом, в тому числі собою.