Рубрики
грип грипп инфекционные заболевания Товары для здоровья щеплення эпидемии

Інформація до початку епідемічного сезону розповсюдження грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій серед населення Києва

4c0629b00d_174530Грип – гостра вірусна інфекція, яка легко передається від людини до людини. Грип циркулює в усьому світі і захворіти може кожна людина будь-якого віку. Хвороба викликає щорічні сезонні епідемії, пік яких у районах з помірним кліматом припадає на зиму.

Епідемічний сезон грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) 2012-2013 років в Україні характеризувався помірною інтенсивністю. За період з жовтня 2012 року по травень 2013 року було зареєстровано 6,2 млн. випадків захворювань на грип та ГРВІ серед населення України (показник 13694,6 на 100 тис. населення). Протягом епідемічного сезону грипу було зареєстровано дві епідемічні хвилі з максимальними підйомами на  48-49 тижнях 2012 року та 11-12 тижнях поточного року без перевищення епідемічних порогів. Лише в декількох областях

Рубрики
грип грипп Здоровье инфекционные заболевания прививки профилактика щеплення эпидемии

Епідемія грипу сезону 2012-2013 років

 Дані, щодо розповсюдження грипу та гострих респіраторних вірусних захворювань серед населення Києва

В Україні епідемічний сезон грипу та гострих респіраторних вірусних захворювань 2011-2012 років характеризувався помірною інтенсивністю. За період з жовтня по травень захворіло п’ять з половиною мільйонів осіб, що становило 12,3% від усього населення країни. Для порівняння, в період пандемічного підйому захворюваності у 2009-2010 роках в деяких регіонах світу 20-40% населення перехворіло на грип (вірус Н1N1). Як і очікувалось, переважним збудником минулорічного підйому захворюваності на грип, як в країнах Північної півкулі, так і в Україні, був вірус грипу А/Перт/16/2009 антигенного складу А(Н3N2). Спостерігалась також сумісна циркуляція вірусів грипу типу В двох різних генетичних гілок. Результати досліджень циркулюючих в популяціях вірусів відповідали тим штамам, що були включені у склад вакцин проти грипу минулорічного сезону, тобто повністю виконали захисну функцію для майже півмільйона вакцинованих в Україні осіб, серед них дитяче населення становило 13%.

Рубрики
А(Н1N1) грип грипп Здоровье инфекционные заболевания профилактика свинячий грипп (Грип А "H1N1") щеплення эпидемии

ГРИП в Киеве

Найбільша остання епідемія грипу спостерігалась в Україні в сезоні 2009-2010 року, коли поширення інфекції призвело до охоплення всієї сприйнятливої популяції. Тоді захворіло близько 6 млн. осіб (17% всього населення), більше тисячі людей померли від ускладнень хвороби. Початок епідемічного підйому було зареєстровано  вже наприкінці жовтня 2009 року. За минулий 2010 рік в Україні перехворіло більше 5 млн. осіб, у м. Києві на грип та ГРВІ захворіло 802 тисячі 270 осіб. В епідемічному сезоні 2011-2012 років в Україні спеціалісти прогнозують появу декількох вірусів – два різновиди грипу А та грип В. Очікується переважна циркуляція вірусів грипу А(Н3N2). Половина епідемій в Україні спричинені саме цим вірусом, але штам його буде новим – А/Перт/16/2009. Вірус є новим не тільки для України, але і для країн Південно-Східної Європи і Росії. Цей штам вже циркулював в Північній Америці та у Великій Британії, дуже рідко в минулому сезоні зустрічався в Європі і до нашої країни не потрапив.  Населення не має до нього імунітету і може частіше хворіти. Не виключена можливість циркуляції вірусів грипу А(Н1N1)2009р. та В, але їх роль в епідемічному процесі буде другорядною. Всі перелічені штами увійшли до складу актуальних сезонних вакцин проти грипу для країн Північної півкулі на сезон 2011-2012рр. як такі, що рекомендовані ВООЗ для виробників грипозних вакцин, а саме: А/Каліфорнія/7/2009(Н1N1) – подібний вірус;  А/Перт/16/2009(Н3N2) – подібний вірус; В/Брізбен/60/2008 – подібний вірус. З метою індивідуального захисту та попередження розвитку медичних ускладнень населенню рекомендовано, починаючи з вересня, проводити щеплення зареєстрованими грипозними вакцинами. Особливу увагу слід звернути на необхідність щеплення медичних працівників, осіб, які належать до груп ризику – люди старше 65 років, незалежно від наявності чи відсутності хронічних захворювань; хворі будь-якого віку, що перебувають в стаціонарних медичних установах; вагітні; діти до 3-х років; діти дошкільних закладів та школярі, люди, які страждають хронічними захворюваннями легенів або серцево-судинної системи, порушеннями обміну речовин, включаючи цукровий діабет; хворі на стафілококову інфекцію; пацієнти з імунною недостатністю; пацієнти з ожирінням. Згідно наказу МОЗ України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні», щеплення проти грипу не є обов’язковими, а відносяться до рекомендованих. Імунізація населення проти грипу здійснюється за власним бажанням киян та за кошти самого населення або підприємств, організацій, установ. Важливе значення має своєчасна ізоляція хворих від цілком здорових людей, використання індивідуальних засобів захисту (марлеві пов’язки), загальнооздоровчі заходи – загартування організму, вживання вітамінів, запобігання пасивному курінню – діти з сімей, в яких курять, частіше хворіють на грип та ГРВІ. Необхідно дотримуватись загальних гігієнічних правил, частіше мити руки з милом. Спеціалісти рекомендують серйозно віднестись до профілактичних заходів. Досвід минулих років показав, що навіть здорові підлітки та дорослі люди помирали від грипу з-за несвоєчасного звернення до лікаря і недооцінки ситуації.

Рубрики
ВІЛ/СНІД діабет Здоровье інсульт малярія наркозалежність насильство планування сім'ї рак репродукция Туберкульоз тютюнозалежність фізкультура харчування ХОХЛ щеплення

Оздоровительные дни 2011 года // Оздоровчі календарні дні 2011 року

Темою Всесвітнього дня здоров’я в 2011 році є надмірне використання антибіотиків та зловживання ними, що обумовлює розвиток резистентності до антимікробних препаратів

4 лютого – Всесвітній день боротьби з раком

Рубрики
инфекционные заболевания профилактика Туберкульоз щеплення эпидемии

Всесвітній день боротьби з туберкульозом – 24 березня 2010 року Всемирный день борьбы с туберкулезом – 24 марта 2010 года

tub.jpgЩорічно 24 березня Всесвітня організація охорони здоров’я проводить заходи до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом. У 1882 році Роберт Кох відкрив збудника хвороби – туберкульозну бацилу. Це був перший крок на шляху діагностики, лікування, профілактики хвороби, яка протягом тисячоліть забирала життя мільйонів людей. Остання велика всесвітня епідемія була у ХІХ ст., друге тисячоліття завершилось новим її витком. Захворюваність на туберкульоз в Україні, починаючи з 1995 року, неухильно зростала і збільшилась з 41,7 на 100 тис. населення до 84,5 в 2005 році. Починаючи з 2006 року уповільнились темпи розповсюдження туберкульозу, зменшилась смертність від цієї недуги. Закон України від 8 лютого 2007 року затвердив Загальнодержавну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2007-2011 роки.В Києві у 2009 році зареєстровано різке зниження показника захворюваності – до  36,9 на 100 тис. населення, в порівнянні з 46,6 у 2008 році. В 2,5 рази знизилась дитяча захворюваність. Але ці зміни відбуваються на фоні значного зниження профілактичних оглядів населення, як дорослого, так і дитячого.

Рубрики
Здоровье инфекционные заболевания прививки профилактика щеплення эпидемии

Формування у людини імунітету до захворювань за допомогою вакцин

moscito.jpgПреса, телебачення, радіо відіграють значну роль у формуванні світогляду  суспільства. Це стосується і питань імунізації, довіра до якої населення значною мірою знижена завдяки безпрецедентній кампанії протидії в засобах масової інформації.  Належить зробити велику роботу для роз’яснення того, наскільки важливу роль вакцини відіграють в захисті здоров’я дітей
Відмова батьків від вакцинації дітей може викликати відновлення росту захворюваності і смертності від інфекційних захворювань. Не слід забувати, що самі батьки в дитинстві завдяки імунізації отримали специфічний імунітет від багатьох хвороб, а зараз невиправдано піддають своїх дітей ризику. В 21 столітті правом кожної дитини є життя без керованих інфекцій.
Імунні системи людини мають властивість «пам’ятати» зустрічі з антигенами бактерій або вірусів, вони зберігають імунітет від них на роки, десятиріччя або навіть на все життя і готові швидко перебороти повторну інфекцію. Така здатність і миттєва реакція є величезною перевагою: адже для вироблення ефективного захисту від мікроба, який вперше потрапив в організм, потрібно 7-12 днів, а за цей час може розвинутись серйозне захворювання або навіть наступити смерть. Зазвичай вакцини забезпечують імунну систему безпечними копіями антигенів. Ними можуть слугувати фрагменти поверхневої оболонки бактерії, на які імунна система реагує як на «чужорідні», а також неактивні різновиди токсинів бактерій для вироблення захисту від них.
Тільки-но імунна система виявляє антиген, білі кров’яні клітини, так звані В-лімфоцити, починають виробляти протеїн – антитіло, призначене для прикріплення саме до цього антигену. Продукується багато копій антитіла, особливо у випадку справжнього інфікування хворобою, які в ході прикріплення до зазначених цілей можуть безпосередньо блокувати активність вірусів і бактерій, таким чином перемагаючи їх.
Існують різні форми вакцин. Ін’єкційна поліовакцина являє собою вбитий цільний вірус, пероральна вакцина (яка вводиться через рот) – живий ослаблений вірус. Вакцини від кору та інших дитячих хвороб, таких як свинка, вітряна віспа, краснуха, представлені живими ослабленими вірусами. Вакцини від дифтерії та правця складаються з інактивованих токсинів, від грипу – із зруйнованих вірусів. Вакцини від Hib, пневмококової та менінгококової інфекції містять високо очищені полісахариди, виділені з оболонок або капсул бактерій.
Часто вакцини вводять у вигляді комбінацій антигенів. Найбільш широко застосовується комбінована вакцина від кашлюку-дифтерії-правця АаКДП, такий же набір з гепатитом В, або п’ятивалентна з гепатитом В та Hib, а також вакцина від кору-краснухи-свинки.
Особливістю сучасної вакцинації є розробка і впровадження вакцин нового покоління на основі штучного синтезу, генної інженерії. Розробляються принципово нові вакцини (векторні, ДНК-вакцини, рослинні вакцини), нові комбіновані вакцини, які будуть створювати імунітет до 7-8 інфекцій.
Існують інфекції, від яких немає ні вакцин, ні ліків. Наприклад, від лихоманки денге помирають щорічно 100 млн. людей. Вірусна хвороба, яка передається комарами, викликає тяжке грипоподібне захворювання, що може розвиватись в потенційно смертельну геморагічну лихоманку денге. Єдиним методом подолання або профілактики хвороби є боротьба з її перенощиком. В лабораторіях Оксфордського університету розробляється один з таких методів – створюються генетично модифіковані комари, які не в змозі переносити вірус. З’явилася надія ліквідації хвороби в більш ніж 100 країнах світу. Це хороша новина для 2,5 млрд людей, які знаходяться в зоні ризику. В умовах глобального потепління і загрози поширення комах на все більші території, технології генної інженерії можливо слугуватимуть всьому людству. Знаходяться на стадії генних досліджень також комари, які переносять лімфатичний філяриоз та малярію. Все більше людей з нашої країни від’їжджають у місця, неблагополучні з малярії, а заселеність комарами роду Анофелес населених пунктів та водоймищ України висока. Така нестійка ентомологічна та гідротехнічна ситуація  обумовлює високий ризик виникнення місцевої малярії. В переддень дня боротьби з малярією в світі – 25 квітня 2009 р. ВООЗ закликає країни-учасниці сконцентрувати увагу на малярії як глобальній загрозі, поділитися досвідом боротьби з хворобою.

Рубрики
Здоровье профилактика щеплення

Якість та безпека вакцин

Європейський тиждень імунізації: 20-26 квітня 2009 року під девізом «Попередити. Захистити. Щепити»

 mik.jpgМіністр охорони здоров’я України Василь Князевич проголосив 2009 рік роком якості надання медичних послуг в охороні здоров’я України. Вакцини (від лат. слова vacca – корова) мають відповідати найбільш високим стандартам якості. Зазвичай застосовуються суворі заходи по забезпеченню відповідної якості та безпеки під час наукових досліджень і розробки, виробництва, ліцензування, транспортування, зберігання та використання вакцин, а також при утилізації голок та іншого обладнання після проведення вакцинації. Аналогічно іншим фармакологічним препаратам вакцини, перш за все, оцінюються з точки зору їх ефективності і потенційних шкідливих впливів in vitro (в пробірці) та на тваринах. При отриманні надійних підтверджень безпеки починаються поетапні випробування на людях. В ході першого етапу клінічних випробувань досліджується безпека вакцин-кандидатів та імунні реакції на них. В таких випробуваннях беруть участь близько 20 осіб, зазвичай здорових дорослих людей. На цьому етапі виявляються видимі або часті побічні реакції. Друга фаза, в якій можуть бути задіяні від 50 до декількох сотень учасників, призначена для визначення оптимального складу вакцини для досягнення ефекту захисту від хвороби за умови гарантій безпеки. На третій стадії дослідники на тисячах, навіть десятках тисяч людей певного віку визначають, чи дійсно вакцина захищає від хвороби в тій мірі, як очікувалось, а також отримують додаткову інформацію про її безпеку. Як правило, в третій стадії бере участь контрольна група, яка отримує плацебо, тобто імітацію вакцини. Ефекти, які виникають у вакцинованих людей та в контрольній групі, порівнюють. При виявленні серйозних побоювань стосовно безпеки вакцину не направляють на ліцензування. Проте, виникнення побічної реакції після імунізації не обов’язково означає, що реакція викликана вакциною і для виявлення зв’язку необхідні додаткові дослідження. Висновки оперативного штабу МОЗ України з вивчення підстав та наслідків минулорічної додаткової імунізації проти кору та краснухи з залученням вітчизняних та міжнародних експертів свідчать, що якість вакцини при проведенні імунізації не викликає сумнівів, прямого причинно-наслідкового зв’язку між проведеною 12 травня 2008 року вакцинацією від кору та краснухи та настанням смерті підлітка з Краматорська не встановлено, але медична допомога померлому була надана не в повному обсязі. Причиною смерті стала гостра бактеріально-вірусна інфекція, інфекційно-токсичний шок. Випадок визначений як трагічний збіг обставин. Результати проведення більше 100 тисяч щеплень дорослих і дітей показали відповідність якості вакцини та належну готовність більшості регіонів України до реалізації програми додаткової імунізації. «Центром імунобіологічних препаратів» поствакцинальні реакції були зафіксовані у 5 вакцинованих осіб (0,075% щеплених), за характером вони відповідали можливим для даного типу вакцини, завершилися повним одужанням пацієнтів. Належна якість вакцини підтверджена також незалежною експертною оцінкою французької лабораторії та при повторному ретельному аналізі, зробленого «Центром імунобіологічних препаратів». Однак, недостатня готовність суспільства до додаткової вакцинації та настання у вересні 2009 року кінцевого терміну придатності вакцини обумовлює необхідність передачі 8 млн. доз, які залишились невикористаними, в інші країни. Витрати на вакцинацію для будь-якої вакцини, ефективність якої доведена, приблизно в 10 разів менше витрат на лікування інфекційного захворювання. Усі витрати на подолання віспи окупились протягом одного місяця з моменту оголошення про її ліквідацію. Викорінення поліомієліту, яке планується, дуже важливе для усіх країн світу, тому що на вакцинацію населення проти цієї хвороби витрачаються значні фінансові кошти. Всі докази противників імунізації щодо необхідності дітям просто перехворіти всіма хворобами для отримання імунітету нічого не варті, коли усвідомлюєш ризики для них стати інвалідами або померти, залишившись без специфічного імунного захисту, який може бути наданий. Кількість ускладнень, що виникають при вакцинації, в сотні і тисячі разів менше аналогічної патології при інфекційних захворюваннях. Ні одна з вакцин не є ідеальною, не дає повного захисту від цільової хвороби і не є абсолютно безпечною для кожної людини, якій введена. Багато побічних реакцій пов’язані не з введенням вакцини, хоча і співпадають з вакцинацією в часі. Іноді реакції обумовлені помилками зберігання, обробки чи введення, яких можливо було уникнути. Якщо вакцини і викликають побічні ефекти, то, як правило, незначні, такі як болючість, почервоніння або легка припухлість місця ін’єкції, невелике збільшення температури тіла. Надзвичайно рідко виникають більш серйозні наслідки. Сучасна система  вакцинації є вирішальним фактором зниження дитячої смертності, збільшення тривалості життя і покращення якості життя усіх вікових груп населення. Недостатня увага до проблем вакцинації, зменшення охвату населення щепленнями неминуче призводять до різкого підвищення рівня інфекційної захворюваності. Як приклади – спалахи кашлюку в Японії, кору на Гаїті, поліомієліту у Чечні, Ємені,  Індонезії. Використана інформація ВООЗ, Прес-центру МОЗ України, Київської міської СЕС МОЗ України.

Рубрики
Здоровье инфекционные заболевания корь прививки профилактика щеплення эпидемии

Щеплення в Україні та країнах ЄС

krol.jpgПрофілактика інфекційних хвороб методом імунізації сприяє попередженню мільйонів випадків смерті і, все-таки, громадська занепокоєність і побоювання, пов’язані з вакцинами та зневага до науково обґрунтованих даних та світового досвіду, перешкоджають проведенню в Україні програм імунізації в повному обсязі. Для більшості дітей в розвинутих країнах імунізація проти більше ніж 20 інфекційних хвороб є однією з форм охорони здоров’я і сприймається як належне. При цьому продовжується розробка нових вакцин. На стадіях експериментальної розробки і клінічних випробувань знаходяться вакцини, спрямовані на профілактику понад 60 видів інфекційних хвороб. Розширена програма імунізації ВООЗ розпочалась у 1974 році і довела свою ефективність. Особливу увагу приділено заходам по боротьбі з поліомієлітом, кором і правцем новонароджених. У 1980 році повідомлено про подолання віспи в усьому світі. Зараз у більшості країн рівень охоплення дітей у віці до двох років вакцинальним комплексом проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи і паротиту наближається до 100%. Але не скрізь приділяється належна увага імунізації дорослих, а саме ця група населення стає найбільш вразливою і може бути причиною епідемічних спалахів. Графіки і політика кожної країни в сфері вакцинації залежать від існуючої системи охорони здоров’я, епідемічних особливостей хвороб, але на даний час розглядається можливість впровадження єдиної гнучкої схеми вакцинації. Однією з найбільш загрозливих інфекційних хвороб є дифтерія. В усіх країнах Євросоюзу діти отримують щонайменше три дози дифтерійного анатоксину протягом перших двох років життя, додаткову імунізацію – через рік після третього щеплення (в Україні в 18 місяців), потім приблизно кожні п’ять років (в Україні в 6, 14, 18 років). Перша ревакцинація дорослих здійснюється через 5 років, потім через кожні 10 років. В місті Києві за весь період незалежності країни захворіло 4093 особи, з них 407 дітей, 1796 осіб не були щеплені проти дифтерії. Зареєстровано 67 летальних випадків (61 особа не була щеплена, інші – щеплені з порушеннями). Слід відмітити, що вакциновані особи, якщо і хворіють, переносять захворювання легше, без тяжких ускладнень. Вакцинація маленьких дітей проти дифтерії та правця завжди проводиться в комбінації. В країнах Європи первинна імунізація  складається головним чином з 4-х доз правцевого анатоксину, які вводяться протягом перших 2 років життя дитини. В Україні схема як для дітей, так і для дорослого населення аналогічна щепленням проти дифтерії. На теперішній час у всіх країнах ЄС і в Україні для профілактики кашлюку застосовують декілька введень вакцини, яка за своєю якістю дозволяє уникнути загальних поствакцинальних реакцій. Незважаючи на сертифікацію ВООЗ Європейського регіону, як території, вільної від поліомієліту, щеплення проти поліомієліту є обов’язковими в усіх країнах ЄС. В Україні перша доза вводиться у 3 місяці, потім у 4 місяці, інші щеплення проводяться у 6 та 14 років. Подолання кору, краснухи залишається однією з найважливіших проблем охорони здоров’я України. Взимку 2006 року захворіли на кір  більше 46 тис. людей, з яких 90% – дорослі, переважно студенти. Випадки кору в Україні склали 83% всіх випадків захворювання в Європейському регіоні. В усіх країнах ЄС проводять імунізацію проти кору, краснухи та паротиту протягом другого року життя дитини, а потім в різному віці (в Україні у 12 місяців та 6 років), використовуючи тривалентну вакцину. В нашій країні дівчата, які не отримали два щеплення проти кору, паротиту та краснухи, у віці 15 років щеплюються проти краснухи, щоб створити захист майбутньої дитини при настанні можливої вагітності, хлопці у цьому ж віці – проти епідемічного паротиту, адже ускладнення цієї хвороби можуть ушкодити чоловіче репродуктивне здоров’я. В Данії та в Україні також передбачена вакцинація жінок старше 18 років, що не мають імунітету до краснухи. Починаючи з 2000 року, успішні кампанії додаткової імунізації проти кору були проведені на Кіпрі, в Італії, Франції, Албанії, Киргизстані, Таджикистані, Казахстані, Азербайджані, Вірменії, Туреччині. Оголосили про проведення додаткової імунізації проти кору, краснухи та паротиту Швейцарія та Великобританія. У більшості Європейських країн медичні працівники розглядаються як група високого ризику щодо захворюваності на вірусний гепатит В, тому в Україні щеплюються медпрацівники, що контактують з кров’ю. Вакцина від гепатиту В регулярно вводиться дітям в 147 із 192 країн-членів ВООЗ. В нашій країні новонароджені одержують щеплення проти гепатиту В у перші 24 години життя, далі через місяць та через 6 місяців. Імунізація проти гемофільної (Hib-інфекції) спершу проводилась лише у Фінляндії, як пілотний проект. В інших країнах розпочали проводити специфічну профілактику проти цієї інфекції після появи на ринку доступної за ціною вакцини. На сьогодні вакцина включена в усі національні календарі країн ЄС. В Україні перше щеплення починають у три місяці, потім 4, 5 та 18 місяців. Зважаючи на низький рівень захворюваності на туберкульоз, Австрія, Бельгія, Данія, Італія, Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Швеція відмовились від вакцинації БЦЖ. В інших країнах застосовуються різні схеми вакцинації та ревакцинації. В Україні її проводять новонародженим на 3-7 день, першу ревакцинацію – в 7 років, другу – у 14 років. Аналіз випадків смерті дітей від туберкульозу в Україні показав, що у 96 % померлих дітей був відсутній знак БЦЖ. Повідомлення включає інформацію ВООЗ, Київської міської СЕС МОЗ України.