Всесвітній день боротьби з інсультом відмічається щорічно 29 листопада,
в цьому році він присвячений достатній руховій активності як могутньому фактору попередження судинних катастроф. 1 листопада в Національному Музеї медицини МОЗ України (вул. Б.Хмельницького, 37) об 11.00 відбудеться прес-конференція для журналістів з цього приводу. О 12.00 в цей день розпочнеться Всеукраїнський  марш  «Скажи інсульту – ні», який пройде  від   Київської міської державної адміністрації (Хрещатик, 36) до Майдану Незалежності, де будуть організовані вимірювання артеріального тиску, консультації з питань здорового способу життя, відмови від куріння.
Кияни та медики столиці запрошуються до участі у Всеукраїнському марші, організованому  «Українською асоціацією боротьби з інсультом», під керівництвом Радника Президента України, член-кореспондента АМН України, професора Поліщука Миколи Єфремовича.

Фізична активність є необхідною умовою збереження здоров’я. Організм людини запрограмований на певний об’єм м’язової активності, адже рух – це основний прояв життєдіяльності, завдяки якому людина забезпечує свою індивідуальну та соціальну реалізацію. З роботою опорно-рухового апарату функціонально тісно пов’язана діяльність регулюючих систем організму, тобто нервової та ендокринної, а також систем, що здійснюють пластичне та енергетичне забезпечення – серцево-судинної, дихальної, системи травлення. Таким чином, достатня рухова активність є необхідною умовою збереження здорового стану внутрішніх органів і організму в цілому. Тим часом об’єм м’язової активності людини протягом останніх десятиліть значно скоротився, а розширення застосування розумової праці за рахунок скорочення об’єму фізичної привело до появи цілої низки поширених неінфекційних захворювань, що мають характер епідемії – ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, судинних захворювань мозку, цукрового діабету тощо.  Негативний вплив гіподинамії відчувають зараз не тільки дорослі люди, але й діти, тому відбувається омолодження традиційно старечих хвороб. Всеукраїнське опитування населення щодо використання рухової активності в повсякденному житті, виконане Всеукраїнським центром фізичного здоров’я «Спорт для всіх» у квітні-травні 2008 року, показало, що лише троє зі ста громадян України мають достатню рухову активність для зміцнення здоров’я, для 6% – характерна помірна зайнятість спортом, а у кожного третього з опитаних була низька рухова активність оздоровчого спрямування. Обстеження школярів, яке здійснюють згідно програми «Школяр» районні Центри здоров’я, свідчить, що вже близько 15 років рівні здоров’я школярів суттєво не змінюються, залишаючись вкрай незадовільними. Якщо в результаті гіподинамії ми втрачаємо здоров’я, тож нічого дивного, що воно повертається до нас, коли ми повертаємось до необхідного нам рівня фізичної активності. Значно доцільніше запобігти хворобам, дотримуючись режиму регулярних фізичних навантажень, а для цього потрібна свідома мотивація. Встановлено, що найбільш корисними для зміцнення здоров’я є ті види фізичної активності, які сприяють розвитку витривалості, тобто участі у роботі великих м’язових груп в певному ритмі,  довготривалого виконання вправ (не менше години на добу),  енергозабезпечення роботи м’язів в основному за рахунок аеробних процесів з максимальним споживанням кисню. Отже, найбільший профілактичний вплив мають вправи аеробного або переважно аеробного спрямування, які тренують фізичну витривалість. Це стосується  оздоровчої ходи, ходи по сходах, бігу в середньому темпі, в тому числі бігу на місці, ритмічної гімнастики в аеробному режимі, їзди на велосипеді, ходьби на лижах, веслування, плавання, ковзанярства, стрибків із скакалкою, пішохідного туризму тощо. Хода – найбільш природний спосіб пересування людини і найменш травматичний. Рекомендовано проходити щоденно 6–8 км (10-12 тис. кроків) в хорошому темпі для профілактики хвороб, ожиріння.
Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України в травні 2006 року, передбачає навчання населення здоровому способу життя, а також практичним навичкам  надання першої допомоги постраждалим. Надзвичайно важливо надати необхідну допомогу при розвитку інсульту протягом перших трьох годин. Якщо ви стали очевидцем навіть короткочасної втрати людиною свідомості, перевірте, чи може людина після повернення до тями вимовити зв’язано просте речення, посміхнутись, підняти вгору обидві руки. Можна попросити висунути язика. Проблеми з виконанням завдань, западання язика на сторону є ознаками інсульту, необхідно негайно викликати швидку допомогу, описати симптоми прибулим на місце медикам. Така увага, виявлена до постраждалого, допоможе врятувати йому життя, попередити розвиток інвалідності. Нагадуємо, що в Києві на базі Станції швидкої медичної допомоги працює цілодобова телефонна лікарська довідкова служба «Здоров’я» 15-83.