Слизова оболонка дихальних шляхів та інших органів є основним місцем контакту з навколишнім середовищем. Порушення цієї первинної ланки імунного захисту спричиняє часті інфекційні захворювання. Зрошення носової порожнини сольовими розчинами є традиційним методом догляду за дихальними шляхами, підтримки місцевого імунітету, застосовується в комплексному лікуванні респіраторних вірусних захворювань, алергічного риніту.

Числені дослідження до епідемії  COVID-19 виявили, що нейтральний на перший погляд ізотонічний (фізіологічний) розчин натрію хлориду чинить певні фізіологічні ефекти при контакті зі слизовими оболонкамси дихальних шляхів – процедури сприяють виробленню хлорнуватистої кислоти (НОCl) – природного антисептика слизових оболонок. Під час пандемії COVID-19 з’явились нові дані  щодо здатності сольових розчинів пригнічувати реплікацію (відтворення) вірусу SARS CoV-2 (S.Huijghebaert і співавт. “Сольові промивання носа: традиційна гігієна та несподівані ефекти при COVID-19, “Здоров’я України”, 2021, №4, стор. 41).

В експерименті поза організмом людини продемонстровано пригнічення реплікації вірусу за наявності ізотонічного розчину (0,8-1,7% NaCl) у клітинах культивованого респіраторного епітелію. Пригнічення відтворення вірусу розпочиналось вже при дії сольового розчину з концентрацією 0,6%, збільшувалось при 0,9% (ізотонічний розчин) і досягало максимальної — при дії 1,5% гіпертонічного розчину. Колектив авторів з Великої Британії закликав використовувати гіпертонічні розчини  для зрошення та полоскання носа як варіант лікування COVID-19, спираючись на результати пілотного дослідження ELVIS. В цьому випробуванні процедури з сольовим розчином, які застосовувалися максимум 12 разів/день зменшили тривалість інфекції верхніх дихальних шляхів у середньому на 1,9 дня. Це з’явилося статистично значущим результатом. Водночас на 35% зменшилася передача вірусів при домашніх контактах. Зменшилося виділення вірусів порівняно з контролем.

Зволоження слизової оболонки має важливе значення для роботи вродженого захисного механізму, що постійно очищує дихальні шляхи від пилу, інфекційних та інших частинок. Рухливість війок епітелію, яка забезпечує постійний транспорт слизу назовні, залежить від температури, рН та вологості. Пересихання респіраторного слизу чи надмірна сухість пригнічують здатність війкового епітелію до моторики. Експериментально доведено: якщо сухість триває більше 15-18 хвилин, зволоження повітря чи промивання водою більше не можуть відновити рух війок, цього можна досягти лише застосуванням ізотонічного розчину.

Вірус SARS CoV-2 уражає клітини війчастого епітелію носової порожнини, а внаслідок реплікації вірусу клітини виділяють все нові вірусні частки та підвищену кількість секрету, що порушує роботу первинного вродженого захисного механізму. Крім того, шиповидний білок вірусу зв’язує сіалові кислоти слизу. У здорової людини слиз – це гель із низькою в’язкістю, що легко транспортується під дією синхронних рухів війок, тоді як патологічний слиз має вищу в’язкість та меншу еластичність. Постійне накопичення слизу може зумовити вторинну інфекцію внаслідок створення середовища для розвитку інших мікроорганізмів. Изотонічний розчин допомагає стримувати інфекцію, попереджувати її розповсюдження до нижніх дихальних шляхів за рахунок зволоження, механічного очищення слизових оболонок.

Відомо, що сольовий розчин змінює фізико-хімічні властивості поверхнево-активних речовин, зокрема білків, на поверхні слизових оболонок. В результаті змінюється такий фізичний параметр, як поверхневий натяг рідини. Експериментально доведено, що ізотонічний сольовий розчин зменшує поверхневий натяг рідкого шару слизу на поверхні респіраторного епітелію і запобігає утворенню мікрокраплин біологічного аерозолю. Тому сольові зрошування слизових оболонок можуть протидіяти поширенню вірусу від інфікованих осіб.