Поліноз («pollen» — пилок) або сезонний алергічний ринокон’юнктивіт – захворювання, спричинене алергічною реакцією на пилок рослин. Загострення полінозу трапляється в теплу пору року – з березня по жовтень, коли в повітря потрапляє величезна кількість пилку, що утворюється під час цвітіння дерев, чагарників, трав, бур’янів.

Кількість людей у світі, чутливих до пилку рослин, неухильно зростає. За прогнозами ВООЗ, майже всі мешканці 20 найбільших міст світу можуть бути уражені сезонною алергією. Саме урбанізація є тригером або пусковим механізмом алергенності пилку. Оболонка пилкових зерен вітрозапильних дерев та трав, які ростуть у містах, пошкоджується мікрочастками, утвореними викидами транспорту і підприємств, пилом автомобільних шин. Хімічні речовини змінюють структуру оболонки пилкового зерна, його білковий і антигенний склад. Таким чином, стан техногенного забруднення атмосферного повітря впливає на агресивність пилку. В Україні, як і в світі, алергічні захворювання у сезонні періоди цвітіння рослин становлять актуальну проблему і є причиною численних захворювань дітей, зниження працездатності дорослого населення, характеризуються прогресуючим характером перебігу та формуванням бронхіальної астми.

Патогенез полінозу представляє собою змінену імунну реакцію організму на алерген – чужорідний білок рослинної природи, зокрема білок пилку рослин. Коли такий алерген вперше потрапляє в організм, на його знешкодження імунною системою виділяється певна кількість захисних антитіл. При порушеннях в організмі надлишок вироблених антитіл при повторній зустрічі з антигеном викликає виділення високомолекулярних сполук, таких як гістамін — медіатор запалення. Вони і обумовлюють розвиток патологічних алергічних реакцій. Біологічний процес підвищення чутливості організму до дії певних алергенів називається сенсибілізацією.

Запальний процес у верхніх дихальних шляхах при полінозі супроводжується:

— сильним, рясним нежитєм під час цвітіння конкретної рослини, набряком слизової носа, порушенням носового дихання;

— сльозотечею, світлобоязню, відчуттям стороннього предмету і печіння в очах;

— припухлістю і почервонінням повік;

— свербежем носу і очей;

— частим чханням;

— можливими нападамі бронхіальної астми, якщо в процес запалення втягується слизова оболонка бронхів;

— загальними симптомами – головним болем, слабкістю, знервованістю, відсутністю апетиту, зниженням працездатності, порушенням сну.

            Симптоми минають після припинення цвітіння рослини, до пилку якої підвищена чутливість. При важкому перебігу багаторічний сезонний алергічний риніт у 30–40% хворих може ускладнитися пилковою бронхіальною астмою в період пилкування відповідних рослин.

Діагноз встановлюється на основі типових скарг пацієнта на прояви риніту та кон’юнктивіту сезонного характеру з посиленням симптомів у суху погоду і послабленням у дощову. Пацієнти направляються на консультацію до алерголога, отоларинголога, за необхідності — до пульмололога. Верифікація діагнозуполінозу здійснюється на основі шкірних проб з алергенами, визначення алерген-специфічних антитіл у сироватці крові.

Лікування полінозу полягає у повному виключенні дії алергенів, застосуванні специфічної імунотерапії алергенами та фармакотерапії.

Алерген-специфічна імунотерапія полінозу використовується вже більше ста років. Метод лікування полягає в підшкірному введенні в організм пацієнта все зростаючих доз екстракту того алергену, до якого виявлена підвищена чутливість, починаючи з високого розведення. Метод демонструє певну аналогію з вакцинацією. Предсезонну алерген-специфічну імунотерапію для зниження чутливості пацієнта до рослинного алергену проводять не пізніше, ніж за два місяці до цвітіння рослин.

Основними профілактичними заходами є уникнення контакту з алергеном, навколишнім тютюновим димом, виключно грудне вигодовування немовлят.

В період цвітіння рослин чутливим до пилку рослин людям рекомендується:

— утримуватись від заміських прогулянок, особливо у спекотні вітряні дні; краще перебувати біля водойм, де вологість повітря вища, уникати прогулянок вранці;

— виходячи на вулицю, одягати сонцезахисні окуляри, які щільно прилягають до обличчя, повернувшись додому – прийняти душ, промити ніс та очі водою або ізотонічним чи гіпертонічним розчином харчової солі;

— більше перебувати вдома, завісивши вікна вологою марлею, складеною у декілька шарів;

— для очищення повітря використовувати кондиціонер, часто робити вологе прибирання;

— провітрювання приміщення робити вночі, після дощу, коли концентрація пилку мінімальна;

— з обережністю ставитись до підбору кімнатних та садових рослин, оскільки вони мають однакові антигени з пилком дерев, трав, бур`янів: це герань, примула, садові та польові квіти — троянда, бузок, жасмін, конвалія, фіалка та ін.;

— уникати продуктів харчування, які посилюють прояви алергії, вживання фітопрепаратів. Чутливість до одного алергену може призвести до виникнення чутливості до схожого продукту, який містить такий же або подібний білок.

У виникненні й плині полінозів значну роль відіграють природно-географічні умови, характер рослинності, поширеність алергенних рослин, строки й тривалість їхнього цвітіння, кількісний і якісний склад пилку в повітрі, варіації вмісту пилку по сезонах і залежно від умов погоди. Крім того, поширеність полінозів пов’язана з неоднаковим ступенем чутливості людей до пилку рослин в різних клімато-географічних зонах. До рослин, пилок яких найбільш часто викликає алергічні захворювання, належать ті, пилок яких розповсюджується за допомогою вітру. Це майже всі злакові, осокові, березові, букові, кропивні, подорожникові, хвойні. Пилок амброзії полинолистної є причиною виникнення багатьох полінозів.  Тополь цвіте саме зараз і його пилок є алергеном. Пух, який з`явиться через пару місяців, сам по собі не є алергеннним, але може збирати на себе пилок інших рослин.

         З точки зору організації діагностично-лікувального процесу, моніторинг регіональної та сезонної епідемічної ситуації відносно спектра і особливостей основних рослинних алергенів, появи пилкових зерен у часі та змін їх концентрації у атмосфері є дуже важливим. Проведення такого моніторингу визначено як бажане Уніфікованим клінічним протоколом первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги “Алергічний риніт”. Це  задача для науки аеробіології, яка вивчає вміст біологічних часток у повітрі, зокрема, пилкових зерен рослин. У розвинених країнах надбання цивілізації все активніше використовують для організації системи оповіщення про можливість появи того чи іншого виду пилку у повітрі. Зокрема, пилковий прогноз розповсюджується через Інтернет, смс-повідомлення, засоби масової інформації для всіх охочих його отримувати. Таке оповіщення є важливим не тільки для хворих на поліноз пацієнтів, а й для лікарів, що опікуються ними. Унікальний для України проект системи інформування населення про появу потенційно алергенних сезонних чинників у повітрі розпочав свою роботу у Вінниці з травня 2011 року. На сьогодні алергопрогнози для України розміщуються на сайті: allergy.org.ua

Ще по темі: Алергічний риніт