Санітарна грамотність є одним з найбільш достовірних параметрів, який дозволяє прогнозувати стан здоров’я людини. Санітарна грамотність пов’язана із загальною грамотністю і передбачає наявність у людей знань, мотивації і навичок, необхідних для отримання, розуміння і використання медичної інформації з тим, щоб виносити власні судження і приймати у повсякденному житті рішення, що стосуються профілактики захворювань і збереження здоров’я.

Європейське обстеження санітарної грамотності населення 8 країн з розміром вибірки 1000 осіб в кожній з них (Австрія, Болгарія, Германія, Греція, Ірландія, Іспанія, Нідерланди, Польща) дозволило виявити, що майже половина всіх опитаних дорослих європейців мають обмежені — недостатні або проблематичні навички санітарної грамотності. Показник обмеженої санітарної грамотності коливався від 29% у Нідерландах до 62% населення у Болгарії. Європейський опитувальник із санітарної грамотності став у нагоді і в конкретних дослідженнях: в Австрії його застосували для роботи з підлітками в різних регіонах країни, в Германії – у дослідженні «Грамотність в питаннях діабету» для відстеження здатності самостійного ведення пацієнтами хронічного захворювання, прихильності до медикаментозного лікування.

В ході досліджень виявилось, що в деяких вразливих групах населення доля осіб з обмеженою санітарною грамотністю набагато більша, ніж серед населення Європи в цілому. Це групи з більш низькою самооцінкою свого соціального статусу, низьким рівнем освіти, доходу, з гіршим станом здоров’я, тривалою хворобою і відповідними обмеженнями життєдіяльності. Особи, які  більш за все страждають від обмеженої санітарної грамотності, це частіше за все особи похилого віку, члени етнічних меншин, нещодавно прибулі іммігранти, люди, які слабо володіють державною мовою, особи, які живуть на допомогу держави.

Всесвітня Організація Охорони Здоров’я на основі проведених досліджень зробила висновки, що слабкі навички санітарної грамотності асоціюються з більш ризикованою поведінкою людей, слабшим здоров’ям, меншим ступенем самостійності і самообслуговування, більш частою госпіталізацією і більш високими витратами. Підвищення рівня санітарної грамотності зміцнює здатність окремих людей і громад протистояти несприятливим зовнішнім впливам, допомагає зміцнювати здоров’я і благополуччя.

Безпрецедентним прикладом підвищення рівня санітарної грамотності населення в цілому і отриманих потужних змін у стані здоров’я слугує для країн перший в світі масштабний проект «Північна Карелія» профілактики серцево-судинних захворювань на рівні громади у Фінляндії. Результати були опубліковані у 1988 році, оновлені і розгорнуті у публікації Пекка Пуска (університет Гельсінкі, 2011).

Проект розглядався як пілотний для губернії Північна Карелія і як демонстраційний для всієї Фінляндії. Ще з 19 сторіччя смертність у східних областях країни була вищою, ніж у західних, і випадки смерті від серцево-судинних хвороб були особливо розповсюджені. У 50-х роках 20 сторіччя в цьому регіоні перше місце по зайнятості населення займала лісова промисловість, де використовувалась, головним чином, ручна праця і відмічався найвищий в країні рівень смертності від серцево-судинних хвороб. І це при тому, що фізкультура і спорт вважались такими, що зміцнюють здоров’я і подовжують життя. В той час вже існувала гіпотеза про ланцюжок причинних зв’язків: жир у продуктах харчування – високий рівень холестерину у плазмі крові – атеросклероз і його клінічні прояви у серцево-судинній системі. В двох обраних авторами проекту для дослідження регіонах вивчили звичайну сімейну дієту людей. Результати підтвердили гіпотезу щодо холестерину – вживання насичених жирів з їжею, як і вміст холестерину були високими по міжнародним стандартам і вище на сході, ніж на заході. Експериментальна заміна в лікарняних дієтах двох психіатричних клінік молочних жирів соєвим маслом, а вершкового масла легким маргарином з високим вмістом поліненасичених жирних кислот призвела до суттєвого зниження рівня холестерину в плазмі крові пацієнтів клініки, як чоловіків, так і жінок. Більше того, дієтична профілактика знизила ризик коронарних хвороб. Суспільство схвально поставилось до застосування результатів експерименту для вирішення проблеми серцево-судинних захворювань на рівні країні і апробації профілактичної роботи. У тривале дослідження в доповнення до харчування і холестерину в крові були включені і інші потенційні фактори ризику, такі як артеріальний тиск, куріння, вживання солі, постійна фізична діяльність та ін. Метою проекту був вплив на стан здоров’я мешканців регіону і зниження смертності від головних неінфекційних хвороб. Проміжними задачами стало зниження рівня факторів ризику серед місцевого населення, покращення раннього виявлення хвороб, лікування і реабілітації. Більша увага приділялась населенню працездатного віку, особливо чоловікам. Це пояснювалось високою смертністю чоловіків середнього віку. Передбачалось, що в цьому сегменті населення можливо відносно швидко досягти результатів. Пізніше більш систематична увага приділялась дітям і молоді, а також літнім людям. Ретельно розпланована програма мала призвести до масштабних змін у стилі життя багатьох людей. Була обрана стратегія впливу на все населення регіону, а не тільки на обмежену частку осіб з високим фактором ризику. Ключові кроки, які були покликані змінити поведінку людей, полягали в:

покращенні профілактики, щоб допомогти людям визначити фактори ризику і надати їм відповідні послуги;

інформуванні населення про взаємозв’язок між поведінкою і здоров’ям;

переконанні людей для стимулювання і просування намірів ведення здорового способу життя;

навчанні практичним навичкам,

наданні соціальної підтримки,

змінах у середовищі проживання для створення можливостей здорової поведінки;

організації громади для масштабних змін на підтримку нового стилю життя співтовариства.

Національний інститут громадського здоров’я проводив поштове анкетування населення кожні 2 роки. Велику роль виконала підтримка місцевого населення, ентузіазм медичних працівників і волонтерів, співробітництво з місцевою асоціацією домогосподарок. Державна телекомпанія санітарної просвіти показала конкретні можливості змін поведінки – способів відмови від куріння, придбання і приготування здорових продуктів харчування. Друковані та відео матеріали серйозно сприяли налагодженню соціальних контактів і організації практичних заходів. Використано емоційну складову проекту – відчуття гордості людей за досягнення регіоном і країною результатів, схвалення їх Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Рівень вмісту холестерину у плазмі крові людей суттєво знизився у східній Фінляндії з початку проекту. В північній Карелії за 35 років (1972-2007) він упав на 21% серед чоловіків і на 23% серед жінок. Під час останнього дослідження у 2007 році він складав для чоловіків 5,39ммоль/л, для жінок — 5,18 ммоль/л. Середнє значення систолічного артеріального тиску у чоловіків дорівнювало 137,7, у жінок – 129,9мм.рт.ст. Середнє значення діастолічного артеріального тиску становило у чоловіків 83,1, у жінок – 77,3 мм.рт.ст. Нормалізація показників артеріального тиску відбулась не тільки за рахунок медикаментозного лікування, а і в результаті зниження вживання солі паралельно з підвищенням вживання поліненасичених жирних кислот. Індекс маси тіла у чоловіків знизився до 27,2, у жінок – до 26,5кг/м2. Загальна розповсюдженість ожиріння серед чоловіків і жінок становила 21%. Тютюнокуріння з рівня 52% для чоловіків впало у 2007 році до 31%. Серед жінок доля курців повільно зростала до 2002 року, надалі призупинилась і у 2007 році становила 21%. На сьогодні фінське законодавство суворо відноситься до тютюнокуріння, забороняє всі форми реклами, куріння в громадських приміщеннях, на робочих місцях і в ресторанах. Заборонена реалізація тютюнових виробів і продаж бездимного тютюну особам до 18 років.       

Рівні впливу факторів ризику в Північній Карелії значно знизились і пізніше, завдяки певним зусиллям на національному рівні, серйозне зниження відбулось по всій Фінляндії. За 35 років надзвичайно висока смертність від серцево-судинних захворювань з поправкою на вік серед чоловічого населення 35-64 років у Північній Карелії знизилась на 80%. Такий же великий спад відмічено для показника смертності чоловіків цієї вікової категорії від новоутворень, головним чином із-за зниження смертності від раку легень. Спостерігалось також значне зниження показника смертності жінок від новоутворень і серцево-судинних захворювань.

В Канаді підраховано, що слабка санітарна грамотність населення коштує країні більше, ніж 8 млрд доларів на рік або 3-5% бюджету медико-санітарної допомоги країни. Додаткові затрати на медико-санітарну допомогу в Сполучених Штатах Америки, викликані обмеженою санітарною грамотністю, складають десятки тисяч доларів. Порівняльних даних європейських систем охорони здоров’я немає, проте можна передбачити, що недоліки у санітарній грамотності населення також підривають ресурси систем охорони здоров’я.

Дивись також: https://mynews.kiev.ua/2021/04/07/osoblivosti-medichnogo-ta-sotsialnogo-obslugovuvannya-lyudej-litnogo-viku-u-finlyandiyi/