Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку
У 2013 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення щорічно 6 квітня відзначати Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку.
Темою дня в цьому році стала можливість визнати роль, яку відіграє спорт для суспільного, індивідуального життя людей, вибудови гнучкої системи протистояння COVID-19 з використанням переважно онлайн активностей, спілкування у соціальних мережах.
Плідне співробітництво Міжнародного Олімпійського Комітету і ООН в галузі спорту зародилось ще у 1952 році, коли ЮНЕСКО провела першу кампанію популяризації спорту як засобу освіти. Спорт – надійний засіб об’єднання людей різних національностей, взаємної поваги, дружби, лояльності, підтримки здоров’я. Спортивні заняття і змагання об’єднують мільярди людей незалежно від віку, статі, політичних або релігійних уподобань. Тому ООН в співробітництві з ВООЗ, іншими партнерськими організаціями в Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку закликає долати стереотипи і навіть в складних умовах ізоляції і роз’єднання країн покращувати свій фізичний та емоційний стан для підвищення захисних сил організму, одужання від хвороби.
Складні питання зв’язку і взаємовпливу розумового, духовного, естетичного і фізичного розвитку завжди приваблювали дослідників, лікарів, вчених та педагогів. Засновником сучасного олімпійського руху став П’єр де Кубертен, свого часу Президент Олімпійського Комітету, який написав незрівнянну, відому в усьому світі «Оду спорту». Звертаючись до молоді всіх країн на урочистій церемонії з нагоди відродження Олімпійських ігор в Греції 16 квітня 1927 року, він сказав: «У сучасному світі, cповненому величезними можливостями, якому водночас загрожує небезпека слабкості, олімпізм здатний створити школу моральної достойності й чистоти, школу фізичної витривалості й енергії».
Небезпека слабкості, про яку казав П’єр де Кубертен, прийшла звідти, звідки не чекали. Коронавірус став неймовірним випробуванням для имунної системи людства.
Сам по собі спорт не створює специфічного імунітету проти коронавірусу, проте він опосередковано впливає на опірність організму. У людей, які займаються спортом не рідше двох разів на тиждень, як правило, немає супутніх захворювань, які можуть ускладнити протікання інфекції, зокрема ішемічної хвороби серця, цукрового діабету. Спорт – прекрасна профілактика цих недугів. Краще за все на загальний стан імунітету впливають м’які кардіонавантаження, плавання та йога. Ці види помірної фізичної активності підвищують життєву ємність легень, що дуже важливо при COVID-19. Тренування мають бути регулярними, тривалістю від 30 хвилин але без силового виснаження. Хворобливий стан є протипоказом для занять.
Завдяки м’яким кардіо- та фітнестренуванням покращується газообмін в тканинах, зменшується ризик виникнення застою в легенях. Надходження достатньої кількості кисню в організм покращує обмін речовин, лімфовідведення, стабілізує роботу гормонів.
Спеціально проведені масштабні опитування спортсменів показали, що заняття фізичною активністю, ведення здорового способу життя допомагають людині рідше хворіти і, найважливіше, легше переносити вірусні хвороби, в тому числі і COVID-19. Ті, хто займались не рідше двох разів на тиждень, на 25% менше хворіли на COVID-19, ніж ті, хто припинив тренування з початком епідемії. Регулярні заняття вполовину знижували ризик тяжкого протікання хвороби. Серед опитаних 85% осіб повідомили, що не хворіли на COVID-19, а серед тих, хто переніс хворобу, практично всі хворіли в легкій формі. При цьому особи, що перенесли COVID-19 в тяжкій формі, зізнались, що припинили заняття з початком епідемії.
Історія спорту сповнена найрізноманітнішими феноменальними фактами та рекордами, які показують силу духу та тіла людини. Прикладом незламного спортивного духу є Президент Національного олімпійського комітету України, видатний український легкоатлет із стрибків з жердиною, Герой України, заслужений майстер спорту, доктор педагогічних наук Сергій Назарович Бубка. Це перша в світі людина, яка стрибнула вище шести метрів, чемпіон Олімпійських ігор 1988 року, єдиний легкоатлет, який переміг на шести чемпіонатах світу. Вручаючи йому золоту медаль Ігор доброї волі, президент Міжнародного Олімпійського комітету Хуан Антоніо Самаранч назвав його самим видатним спортсменом сучасності.
Сергій Бубка починав свій спортивний шлях зі звичайної дитячої юнацької спортивної школи. Тренери при вихованні спортсмена розвивали гармонійне поєднання всіх його кращих якостей – сили, швидкості, техніки, а ще людяності і порядності. Першу свою золоту медаль він завоював у 19 років на чемпіонаті світу з легкої атлетики у Гельсінкі у далекому 1983 році. За свою спортивну кар’єру встановив 35 світових рекордів, його обрано членом виконавчого комітету Міжнародного Олімпійського Комітету, віце-президентом Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій. Феноменальні спортивні досягнення відзначені найвищими нагородами нашої країни.
Ода спорту П’єра де Кубертена якнайкраще висловлює глибоку вдячність нашим вчителям фізкультури, видатним спортсменам, тренерам, педагогам спортивних дисциплін і спортивної медицини за можливість мати надійний захист в складних умовах епідемії, радість спортивних занять і азарт спортивних видовищ.
О, спорт! Ти – радість!
Окраса нашого життя,
О Спорт, сьогодні твоє свято.
Там пульс прискорює биття,
Де прапори твої піднято.
Пора досягнень і невдач
Прийшла за п’ять хвилин до старту.
Тут і стотисячний глядач
І честь поставлено на карту.
О Спорт, ти — радість на всяк час.
І на яву, і немов сон ти.
Ти до вершин підносиш нас,
І відкриваєш горизонти.
Ти — лікар і цілитель, Спорт!
Де ти — недуги там безсилі,
Межа можливості — рекорд,
А що під ним — нам все по силі.
Нам радість завжди до лиця.
О Спорт, ти щедрою рукою
Розлий її по всіх серцях —
Тепла широкою рікою!