якщо сьогодні не почати діяти, завтра  світ залишиться без ліків

Британського бактеріолога Олександра Флемінга називають одним із визначних людей 20 сторіччя. За відкриття антибіотиків у 1945 році йому була присуджена Нобелівська премія в галузі фізіології і медицини. Відкритий Флемінгом пеніцилін на довгі роки став основою протимікробного лікування і зберіг життя, без перебільшення, мільярдів людей. Протимікробні препарати застосовують для боротьби з бактеріями, грибками, паразитами та вірусами. З’являються все нові ліки, даючи хворим людям надію на одужання. Лікарі зараз нерідко стикаються з ситуаціями, коли незначні травми призводять до затяжного лікування в результаті зараження  ран стійкими до ліків мікробами. Все частіше по всьому світу спостерігаються такі випадки і не завжди вони закінчуються перемогою пацієнта у боротьбі з інфекцією. В країнах ЄС від внутрішньолікарняних інфекцій щорічно помирають близько 25 тис. пацієнтів. Пройшло вже більше десяти років після опублікування Глобальної стратегії ВООЗ зі стримування розвитку стійкості (резистентності) до антимікробних препаратів. Для збереження ліків наступним поколінням у 2011 році проблема визначена темою Всесвітнього дня здоров’я. Мікроорганізми, пристосовуючись до умов існування, змінюються. Стійкі до ліків організми можуть передаватись іншим людям, обумовлювати високу летальність пацієнтів, величезні економічні витрати як окремих людей, так і суспільства. Розвиток стійкості є природною реакцією, але її можливо стримувати шляхом належного і виправданого застосування антимікробних препаратів. Конкретні антибіотики ефективні тільки у відношенні певних мікроорганізмів, мають застосовуватись у точних дозах і протягом певного часу, вони неефективні проти вірусних інфекцій. Вільний доступ до лікарських засобів без усвідомлення наслідків їх безконтрольного використання може призвести до невиправних наслідків, включаючи появу «супербактерій» і інфекцій, не підвладних лікуванню. Небезпечним є поширення таких штамів в міжнародних масштабах. Проблема ускладнюється і надзвичайно широким використанням антибіотиків в сільському господарстві для стимуляції росту худоби. Європейський союз вже прийняв рішення заборонити таку практику. В деяких країнах успішно впроваджуються освітні програми для населення. У Франції здійснена програма інформування громадськості під назвою «Антибіотики не використовують автоматично», яка сприяла зниженню на чверть вживання антибіотиків при грипоподібних захворюваннях. В США програма «Get smart» («Міркуй») орієнтувалась на розумне їх використання. Канадська програма «Do bugs need drugs?» («Чи потрібні ліки мікробам?») мала результатом скорочення на 20% лікування антибіотиками інфекцій дихальних шляхів. Кабінет Міністрів України у 2009 році прийняв рішення про обов’язкову госпіталізацію хворих на хіміорезистентний туберкульоз, які виділяють збудників в навколишнє середовище, але відмовляються від лікування. Держава створює відповідні умови для хворих і більш жорстко буде контролювати процес лікування, щоб зняти загрозу розповсюдження захворювання серед населення України. Національний медичний університет імені академіка О.О.Богомольця з нагоди Всесвітнього дня здоров’я і в рамках святкування свого 170-річчя, організує 7-8 квітня міжнародну науково-практичну конференцію, де розглядатимуться проблеми подолання резистентності до антимікробних препаратів, а також можливості застосування альтернативних передових фармацевтичних технологій.