Формування у людини імунітету до захворювань за допомогою вакцин

Здоровье, инфекционные заболевания, прививки, профилактика, щеплення, эпидемии

moscito.jpgПреса, телебачення, радіо відіграють значну роль у формуванні світогляду  суспільства. Це стосується і питань імунізації, довіра до якої населення значною мірою знижена завдяки безпрецедентній кампанії протидії в засобах масової інформації.  Належить зробити велику роботу для роз’яснення того, наскільки важливу роль вакцини відіграють в захисті здоров’я дітей
Відмова батьків від вакцинації дітей може викликати відновлення росту захворюваності і смертності від інфекційних захворювань. Не слід забувати, що самі батьки в дитинстві завдяки імунізації отримали специфічний імунітет від багатьох хвороб, а зараз невиправдано піддають своїх дітей ризику. В 21 столітті правом кожної дитини є життя без керованих інфекцій.
Імунні системи людини мають властивість «пам’ятати» зустрічі з антигенами бактерій або вірусів, вони зберігають імунітет від них на роки, десятиріччя або навіть на все життя і готові швидко перебороти повторну інфекцію. Така здатність і миттєва реакція є величезною перевагою: адже для вироблення ефективного захисту від мікроба, який вперше потрапив в організм, потрібно 7-12 днів, а за цей час може розвинутись серйозне захворювання або навіть наступити смерть. Зазвичай вакцини забезпечують імунну систему безпечними копіями антигенів. Ними можуть слугувати фрагменти поверхневої оболонки бактерії, на які імунна система реагує як на «чужорідні», а також неактивні різновиди токсинів бактерій для вироблення захисту від них.
Тільки-но імунна система виявляє антиген, білі кров’яні клітини, так звані В-лімфоцити, починають виробляти протеїн — антитіло, призначене для прикріплення саме до цього антигену. Продукується багато копій антитіла, особливо у випадку справжнього інфікування хворобою, які в ході прикріплення до зазначених цілей можуть безпосередньо блокувати активність вірусів і бактерій, таким чином перемагаючи їх.
Існують різні форми вакцин. Ін’єкційна поліовакцина являє собою вбитий цільний вірус, пероральна вакцина (яка вводиться через рот) – живий ослаблений вірус. Вакцини від кору та інших дитячих хвороб, таких як свинка, вітряна віспа, краснуха, представлені живими ослабленими вірусами. Вакцини від дифтерії та правця складаються з інактивованих токсинів, від грипу — із зруйнованих вірусів. Вакцини від Hib, пневмококової та менінгококової інфекції містять високо очищені полісахариди, виділені з оболонок або капсул бактерій.
Часто вакцини вводять у вигляді комбінацій антигенів. Найбільш широко застосовується комбінована вакцина від кашлюку-дифтерії-правця АаКДП, такий же набір з гепатитом В, або п’ятивалентна з гепатитом В та Hib, а також вакцина від кору-краснухи-свинки.
Особливістю сучасної вакцинації є розробка і впровадження вакцин нового покоління на основі штучного синтезу, генної інженерії. Розробляються принципово нові вакцини (векторні, ДНК-вакцини, рослинні вакцини), нові комбіновані вакцини, які будуть створювати імунітет до 7-8 інфекцій.
Існують інфекції, від яких немає ні вакцин, ні ліків. Наприклад, від лихоманки денге помирають щорічно 100 млн. людей. Вірусна хвороба, яка передається комарами, викликає тяжке грипоподібне захворювання, що може розвиватись в потенційно смертельну геморагічну лихоманку денге. Єдиним методом подолання або профілактики хвороби є боротьба з її перенощиком. В лабораторіях Оксфордського університету розробляється один з таких методів — створюються генетично модифіковані комари, які не в змозі переносити вірус. З’явилася надія ліквідації хвороби в більш ніж 100 країнах світу. Це хороша новина для 2,5 млрд людей, які знаходяться в зоні ризику. В умовах глобального потепління і загрози поширення комах на все більші території, технології генної інженерії можливо слугуватимуть всьому людству. Знаходяться на стадії генних досліджень також комари, які переносять лімфатичний філяриоз та малярію. Все більше людей з нашої країни від’їжджають у місця, неблагополучні з малярії, а заселеність комарами роду Анофелес населених пунктів та водоймищ України висока. Така нестійка ентомологічна та гідротехнічна ситуація  обумовлює високий ризик виникнення місцевої малярії. В переддень дня боротьби з малярією в світі — 25 квітня 2009 р. ВООЗ закликає країни-учасниці сконцентрувати увагу на малярії як глобальній загрозі, поділитися досвідом боротьби з хворобою.