Інформація головного фтизіатра Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення (Київ), професора Петренка Василя Івановича

 
За даними ВООЗ у 2008 році в усьому світі зареєстрована рекордна в історії кількість хворих на туберкульоз, які не піддаються медикаментозному лікуванню. Існує велика ймовірність того, що біля 50 млн. людей можуть бути інфіковані стійкими до препаратів мікобактеріями у найближчі роки. Експерти ВООЗ відзначають високі темпи поширення хіміорезистентного туберкульозу в країнах колишнього Радянського Союзу. При цьому на Україну і Азербайджан припадає 29% всіх нових випадків захворювання.
В Україні і в м. Києві, починаючи з 2006 року, ситуацію із захворюванням вдалося стабілізувати. У м.Києві, відповідно до Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз, створена і впроваджена цілісна система виявлення, діагностики, лікування і соціальної підтримки хворих на туберкульоз. На сьогодні, в умовах погіршення фінансово-економічного становища в країні, а також одночасного поширення епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу знову створюються умови щодо ускладнення епідемічної ситуації.
Світовий досвід організації протидії епідемії туберкульозу свідчить про необхідність безперервних і тривалих заходів, що вимагають постійної політичної підтримки з боку владних інституцій. Невеликий успіх, досягнутий внаслідок цієї протидії, може призводити до самозаспокоєння, наслідком чого стає відновлення росту захворюваності і смертності, поширення медикаментозної стійкості збудника туберкульозу. Це положення певною мірою спостерігається у м. Києві. За статистичними даними, у 2008 році збільшилась захворюваність дітей на туберкульоз, погіршились показники захворюваності і смертності серед дорослого населення у порівнянні з попереднім роком.
Більшість хворих на туберкульоз перебуває в економічно несприятливих умовах і фактично не володіє будь-яким політичним впливом. Хворі на туберкульоз зазвичай не створюють асоціацій або груп підтримки з метою лобіювання своїх інтересів (покращення медичного обслуговування, збільшення ресурсів) на відміну, наприклад, від хворих на ВІЛ/СНІД.
У зв’язку з зазначеним, засоби масової інформації можуть відіграти значну роль у лобіюванні інтересів та підтримці ефективної роботи протитуберкульозної служби, соціальної підтримки хворих, а також в пропаганді різних технологій підвищення рівня здоров’я, обізнаності  та санітарної культури населення, що саме по собі є важливим фактором профілактики такого небезпечного захворювання як туберкульоз.
Туберкульоз – це інфекційна хвороба, яку викликає надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі збудник – мікобактерія туберкульозу. Найчастіше джерелом інфекції є хвора на туберкульоз людина, яка виділяє збудника з мокротинням, інфікування відбувається повітряно-крапельним або повітряно-пиловим шляхом. Інфікування мікобактерією туберкульозу не обов’язково призводить до захворювання, але є стани організму, які сприяють прогресуванню інфекції і розвитку захворювання.
Рівень обізнаності населення щодо проблеми туберкульозу не можна вважати задовільним. Населення в цілому і особливо, люди, які належать до так званих груп ризику захворювання на туберкульоз, повинні знати, що захворюванню сприяє наркоманія, алкоголізм, ВІЛ-інфекція, цукровий діабет, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, шкідливі професійні впливи (запиленість), тютюнокуріння, а також контакт з хворими на заразні форми туберкульозу. Отже найбільш дієвим способом профілактики туберкульозу є ведення здорового способу життя, заняття фізкультурою та спортом, дотримання санітарно-гігієнічних норм поведінки в побуті, приділення належної уваги стану свого здоров’я.
Задля своєчасного звернення по медичну допомогу і якнайшвидшої діагностики, від чого залежить успіх лікування, важливими також є знання населення про найбільш типові скарги, які можуть виникати при туберкульозі на початку захворювання. При наявності постійного кашлю, що триває понад 2-3 тижні, підвищення температури тіла понад 2 тижні, пітливості, безпричинного схуднення необхідно негайно звертатись до лікаря.
Тривожним є зниження рівня охоплення дитячого населення туберкулінодіагностикою і вакцинацією проти туберкульозу, що з 2006р. постійно зменшується, особливо на тлі зростання захворюваності на туберкульоз саме серед дітей. Натепер, згідно чинним наказам МОЗ України, туберкулінодіагностика і вакцинація проводяться тільки за поінформованою згодою батьків дитини і зростає кількість їх відмов. Тому особливо важливим є донесення до батьків інформації про ситуацію з туберкульозом. Вони мають усвідомлювати необхідність проведення туберкулінодіагностики (проба Манту є дієвим методом профілактичного огляду дітей і підлітків на туберкульоз), а також проведення вакцинації/ревакцинації вакциною БЦЖ, внаслідок якої імунна система організму формує протитуберкульозний захист, що сприяє зменшенню захворюваності.
Заходи діагностики та лікування туберкульозу в нашій країні є безкоштовними для пацієнта, захворювання можна вилікувати в разі своєчасної діагностики та дотримання всіх правил лікування.