Фізична культура і здоров’я
Перехід держави до ринкової економіки відсунув на другий план і зробив важкодоступною для більшості населення масову фізичну культуру.
Об’єм м’язової активності людей протягом останніх десятиліть значно скоротився, а розширення застосування розумової праці за рахунок скорочення об’єму фізичної призвело до появи цілої низки поширених неінфекційних захворювань, що мають характер епідемії — гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, атеросклерозу, судинних захворювань мозку, цукрового діабету… Під негативний вплив гіподинамії людина потрапляє зараз уже в молодому віці — відбувається омолодження перелічених хвороб.
Рухова активність учнів 1-х та 2-х класів знижується вдвоє в порівнянні з дошкільним періодом життя. Старшокласники в силу величезної зайнятості майже позбавлені фізичної активності, хоча саме в цей час в молодому організмі відбуваються складні фізіологічні перебудови, які потребують активного руху.
Дослідження науковців кафедри спортивної медицини Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця під керівництвом професора Шаповалової Валентини Андріївни виявили значне погіршення здоров’я студентської молоді, поширення шкідливих звичок, нездорового способу життя. Особливості учбової діяльності студентів обумовлюють обмеження рухової активності, одноманітність робочої пози, нераціональне харчування, недотримання раціонального режиму праці та відпочинку. Більшість студентів, згідно опитуванням, взагалі не мають бажання займатися фізичними вправами. В результаті біологічний вік студентів значно перевищує середні стандарти.
Дарницький Центр здоров’я Київської міської клінічної лікарні № 1, який очолює головний лікар, майстер спорту Туранський Анатолій Іванович, проводить величезну роботу з молоддю району. Популярністю у дітей та підлітків користуються різноманітні спортивні клуби: велосипедний «Святошин», риболовний «Рибасик», діють секції з легкої атлетики, боротьби, гімнастики, спортивної ходи та інших видів спорту. Створено експериментальну соціально-дослідну модель «Дитячого клубу естетично-духовного розвитку». У футбольному клубі «Добро» абсолютно безкоштовно займаються 300 діток та 100 дорослих, які живуть в мікрорайонах старої Дарниці. Заняття з дітьми в дитсадку № 385 проводить інструктор з лікувальної фізкультури Дарницького Центру здоров’я Савченко Алла Петрівна. Зараз за ініціативи Дарницького Центру здоров’я створюється фонд допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківської опіки. Відпрацьовується новітня технологія впливу на дітей полем пірамід, що достовірно підвищує рівні їх фізичного здоров’я та рухових якостей.
Дарницьким Центром здоров’я широко використовуються зони рекреації, парки для оздоровлення населення та медичних працівників. 28 травня, на свято Трійці, в парках Києва (Маріїнському, Партизанської Слави, Ботанічному саду) організовані кроси зі спортивної ходи ветеранів-активістів здорового способу життя. В цей день відвідувачі парків побачили, як літні спортсмени зберегли фізичну форму, молодість і здоров’я. До фізкультурного свята в день медичного працівника залучились 370 співробітників лікарні, Центру здоров’я, членів їх сімей. В парку Партизанської Слави організовані змагання зі спортивної ходи, ходи на ходулях, туристичних видів спорту, різноманітні ігри на увагу та витривалість, гнучкість, спритність.
Особлива увага приділяється навичкам спортивної ходи. Адже займатись цим видом фізичної культури може навіть літня людина на будь-якому спортивному майданчику чи стадіоні. Заняття з групами проводить заслужений тренер України Олександр Шимко. Його 4-етапний курс оздоровчої ходи дозволяє суттєво підвищити рівень функціональної і фізичної підготовки. Навчання триває два місяці, після цього кожна людина може передавати свій досвід іншим.
Хода – найбільш природний спосіб пересування людини, а тому найбільш звичний для організму. Це єдина фізична вправа, механізм якої повністю співпадає з вродженим шаговим рефлексом. Потреба людини в ході така ж природна як і в диханні, харчуванні. Техніка проста: підборіддя підняте, погляд прямо перед собою, а не під ноги. Лікті трохи зігнуті, притиснуті до тіла. При ході допомагають собі руками, як при бігу. Спочатку торкаються землі п’яткою, а потім перекочуються на носок. Відштовхуються носком, щоб дати інерцію наступному кроку. Кроки мають бути широкими і якомога швидкими. Дихання глибоке, без затримок.
Спортивна хода – це вже не крок, але ще не біг. На відмінність від звичної ходи ноги в колінах не згинають, лікті зігнуті під кутом 90 градусів, верхня частина тіла розслаблена, руки рухаються вільно в такт ході. Рух здійснюється інерційним викидом прямої ноги. Спочатку землі торкаються п’ятою з одночасним відштовхуванням стопою іншої ноги. Тіло трохи нахилено вперед на 7-10 см. Спортивна хода спалює значно більше калорій, ніж звичайна.
Починати заняття потрібно з легких, нетривалих прогулянок на невеликій швидкості, поступово збільшуючи довжину дистанції та швидкість її проходження. При заняттях ходою необхідно контролювати свій стан за допомогою вимірювання пульсу. Якщо вам менше 50 років, то при тривалості ходи до 1 години з максимально можливою швидкістю, частота сердечних скорочень не повинна перевищувати 130-150 ударів на хвилину, у старших за віком людей — 90-110 ударів.
Якщо вирішили бігати підтюпцем, не біжить по асфальту. Жорстке приземлення непомітно травмує суглоби та міжхребцеві диски. Спина рівна, підборіддя підняте, сутулість неприпустима. Лікті зігнуті під прямим кутом, руки активно допомагають під час бігу. Дихання вільне в ритм з бігом. Бігати можна на місті, навіть дома на м’якому килимку. Не слід забувати, що серйозні хвороби є протипоказаннями для активного бігу.
Взуття має бути пристосованим для бігу (running) чи ходи (walking) з достатньо товстою підошвою для амортизації бігових струсів.
Якщо вирішили змінити стиль життя, вперед!