Всесвітня організація охорони здоров’я, формуючи для країн-учасниць задачі на 21 сторіччя, приділила особливу увагу підтримці здоров’я молоді, кращій її підготовці до виконання своїх обов’язків. Молодь має оволодіти найкращими життєвими навичками, використовувати їх в подальшому для підтримки свого здоров’я, відтворення здорового покоління. Для досягнення цього молода людина повинна знати основи здорового способу життя, опанувати культуру планування сім’ї, статевих відносин. Частота вагітності у дівчаток-підлітків повинна знизитися до мінімуму.
В результаті планомірної роботи з молоддю кількість медичних абортів в Україні і Києві постійно скорочується: за п’ять останніх років – майже на чверть. Знижується також питома вага абортів у дівчаток-підлітків. Але простежується стійка тенденція до збільшення розповсюдженості гінекологічної патології серед дівчат усіх вікових груп, зростає кількість жінок, що вступають до репродуктивного віку вже з тягарем захворювань: за останні 5 років серед вагітних збільшилась частота анемій, хвороб сечостатевої системи та системи кровообігу. Куріння, вживання алкоголю, експерименти з наркотиками обумовлюють значну частину репродуктивних втрат та низького рівня здоров’я дітей, адже в структурі причин інвалідності дітей в Києві перше місце займають вроджені аномалії та хромосомні порушення, на другому – хвороби нервової системи, на третьому – розлади психіки та поведінки. Зараз в репродуктивний період вступили молоді люди, які під час аварії на ЧАЕС були у віці від 0 до 18 років. Вони зазнали впливу радіоактивного йоду в період найбільш відповідальний для формування організму, щитоподібної залози. Тому жінкам, які планують вагітність, необхідно зробити аналіз мочі на вміст йоду і, в разі його нестачі в організмі, поповнити його запаси, вживаючи відповідні препарати. Це можливо зробити всього за кілька тижнів. В зимовий період потреба в йоді підвищується, тому, починаючи з осені, всім людям рекомендовано приймати вітаміни з вмістом йоду, протягом всього життя вживати тільки йодовану сіль.
 Планування сім’ї – надійний засіб збереження та покращання здоров’я жінок та дітей. Відповідальність за планування сім’ї лягає на обох майбутніх батьків, передбачає оволодіння знаннями про те, з якого віку можна народжувати дітей, скільки мати дітей, яких інтервалів дотримуватись між пологами, а головне – практикувати здорову по відношенню до себе та майбутнього покоління поведінку. Дуже важливо знати методи запобігання небажаної вагітності. Це допоможе уникнути аборту — шкідливої та небезпечної для здоров’я жінки операції.
 

Чому необхідно уникати абортів
Аборт в Україні залишається поширеним методом регуляції народжуваності. Штучне переривання вагітності – травматична плодоруйнівна операція, яка спричиняє як моральні, так і фізичні страждання, несприятливо діє на загальний стан здоров’я жінки та репродуктивну систему, є однією з причин гінекологічних захворювань з наступним порушенням генеративної функції.
В ході аборту хірургічними інструментами пошкоджується шийка матки, що нерідко призводить до шиєчно-перешийочної неповноцінності. При наступній вагітності це може викликати мимовільний аборт або передчасні пологи.
Аборти впливають на плідність жінок, перебіг наступних вагітностей та пологів, стан здоров’я новонароджених. Більше половини жінок з безпліддям, патологією шийки матки мали в анамнезі аборти. Через рік після штучного аборту порушення в репродуктивній системі проявляються у 15% жінок, а через три-п’ять років – у більше, ніж половини з них. Штучне переривання вагітності може призводити в подальшому до захворювань молочної залози, навіть новоутворень.
При такому ризику абортів для здоров’я матері і дитини планування сім’ї набуває особливо важливого значення, в даний час є об’єктом державної політики.
 

Профілактика незапланованої вагітності
Оптимальний вік для  народження  дітей  18-35 років. Інтервали між пологами мають бути не менше двох років, це дозволяє жінці відновити  сили для майбутніх пологів, зберегти своє здоров’я та здоров’я майбутніх  дітей. Після настання вагітності необхідно якомога раніше звернутись в жіночу консультацію.
 Сучасна медицина пропонує різноманітні методи запобігання небажаної вагітності.  Види та засоби контрацепції відрізняються один від одного дією на організм, ефективністю та зручністю застосування. Не дивлячись на високу ефективність, жоден з методів сучасної контрацепції не дає стовідсоткової гарантії запобігання вагітності. Це пов’язано, перш за все, з неправильним або недбалим застосуванням того або іншого протизаплідного засобу. Крім того, наш організм має неповторні індивідуальні особливості, тому реальна ефективність засобів контрацепції на практиці не перевищує 98-99%.
 Для того, щоб краще уявляти собі дію протизаплідних засобів, розглянемо основні елементи, необхідні для того, щоб жінка завагітніла.
 В чоловічому організмі виробляється сперма, яка містить запліднюючі клітини – сперматозоїди. В яєчниках жінки формується яйцеклітина, вона виходить в черевну порожнину в середині менструального циклу, цей процес називається овуляція. Після цього яйцеклітина потрапляє в маткові труби. Під час статевого акту сперматозоїди потрапляють в організм жінки, проникають в порожнину матки, маткові труби. Якщо в цей момент в матковій трубі знаходиться зріла яйцеклітина, з великою імовірністю може відбутися зачаття. Запліднена яйцеклітина прикріплюється до внутрішньої стінки матки і починає рости, поступово перетворюючись в зародок. Якщо запліднення не відбулось, через кілька днів яйцеклітина і тканини, які покривають стінки матки, відторгаються і виходять з матки у вигляді кров’яних виділень – тобто наступає менструація. Таким чином, для успішного зачаття сперматозоїди мають потрапити до піхви, зустрітися в матковій трубі зі зрілою яйцеклітиною, яка після запліднення прикріплюється до слизової оболонки внутрішньої стінки матки.
Кожний із засобів контрацепції спрямовується на виключення однієї з ланок цього процесу. Жоден з засобів не дає абсолютної гарантії запобігання вагітності, але сучасні контрацептиви, такі як гормональні пероральні таблетки мають дуже високу ефективність.

Методи сучасної контрацепції
• регулярне вживання гормональних протизаплідних фармакологічних засобів
• внутрішньоматкова контрацепція — введення до порожнини матки спеціальної спіралі або петлі
• бар’єрна контрацепція — використання презервативів, діафрагм, тампонів, губок
• хімічні засоби контрацепції — сперміцидні розчини, пінки, аерозолі, пасти та ін.
• пролонгована, тобто «довготермінова» контрацепція — введення до організму препаратів, які запобігають вагітності на термін від трьох місяців до п’яти років
• термінова контрацепція безпосередньо після статевого акту — застосування спеціальних гормональних фармакологічних засобів або введення спіралі в матку не пізніше 3-5 днів після статевого акту
• метод лактаційної аменореї — грудне вигодовування дитини, як метод запобігання наступній  вагітності після пологів
• перерваний статевий акт, коли сім’явиверження відбувається поза піхвою
• стерилізація — операції по перев’язуванню сім’явивідних канатиків у чоловіків і маткових труб у жінок
• природні методи уникнення вагітності — утримання від статевого контакту в певні дні менструального циклу

Гормональні протизаплідні фармакологічні засоби
Протизаплідні фармакологічні засоби містять штучно синтезовані гормони, які за своїм складом та якостями дуже близькі до природних гормонів жіночого організму. Такі препарати нового покоління включають мінімальні дози гормонів і відносно безпечні для здоров’я, при правильному використанні надійно захищають (з вірогідністю 99%) від небажаної вагітності. Вони попереджають визрівання фолікулів в яєчниках та затримують овуляцію. Комбіновані препарати діють на слиз, роблячи його відносно непрохідним для сперматозоїдів, а також зменшують можливість живлення заплідненої яйцеклітини в матці, якщо овуляція все ж відбулась. Після припинення прийому таблеток можливість завагітніти відновлюється.
Не всі жінки за станом свого здоров’я можуть приймати такі препарати. У жінок-курців вони серйозно підвищують ризик розвитку серцево-судинних хвороб. Є також інші протипоказання для застосування гормональних таблеток: вроджені вади розвитку серцево-судинної системи, гіпертонічна хвороба другого та третього ступеню, цукровий діабет (середнього та тяжкого ступеню), злоякісні пухлини будь-якої локалізації, доброякісні пухлини печінки, вірусний гепатит та ін. Метод протипоказаний матерям, які годують груддю.
Дія протизаплідних гормональних таблеток послаблюється при тютюнокурінні, вживанні великих доз алкоголю, блюванні, прийомі транквілізаторів, антибіотиків, знеболюючих засобів та інших препаратів.
Іноді виникають ситуації, коли від вживання таблеток доводиться відмовлятись: травми, депресії. Протизаплідні таблетки не захищають від СНІДу та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.
 

Внутрішньоматкова контрацепція
 Внутрішньоматкові спіралі можуть бути достатньо надійним (98%) засобом контрацепції для тих, хто не може приймати протизаплідні гормональні препарати. Їх використання не вимагає утримання від статевого життя.  Маленький пристрій,  що містить металеву спіраль, вводиться в порожнину матки лікарем-гінекологом, в результаті хімічний склад слизу шийки матки змінюється, що і запобігає просуванню сперматозоїдів. Ця процедура здійснюється тільки в медичних закладах. Найбільш слушним моментом для встановлення спіралі є останній день менструації, перші 6 тижнів після пологів або медичного аборту. Спіраль розрахована на довгий термін використання — від 2 до 5 років, але потребує постійного контролю, адже повне або часткове випадіння спіралі може призвести до незапланованої вагітності.
Внутрішньоматкові спіралі не рекомендується використовувати жінкам, які мають кількох статевих партнерів, які ще не народжували, а також при болючих менструаціях. Спіраль може посилювати менструальні виділення.
 

Бар’єрна контрацепція
До засобів бар’єрної контрацепції відносяться презервативи, діафрагми, а також губки.
На сьогоднішній день презерватив є єдиним засобом для профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом, в тому числі ВІЛ/СНІД. При правильному користуванні практично виключено настання вагітності, надійність складає 98% за таких умов: необхідно купувати презервативи тільки в аптеках з написом на упаковці «перевірено електронікою», зберігати подалі від джерел тепла і світла (не в кишені), використовувати лише один раз, надівати тільки після настання ерекції до початку статевого акту, не застосовувати для змащування будь-які креми, що містять рослинні та синтетичні олії, оскільки вони руйнують матеріал презерватива. Для штучного зволоження використовувати спеціальні лубріканти.
У випадку пошкодження або розриву презервативу, жінці необхідно негайно спринцюватися, незалежно від того, відбулося сім’явиверження, чи ні. Для цього використовують розчини, які легко приготувати у домашніх умовах. Одну чайну ложку лимонної або оцтової кислоти розвести на один літр води. Розчин на смак має бути слабкокислим. Спринцюватися необхідно теплим розчином, ретельно вимиваючи сперму. Обов’язково необхідно звернутись до лікаря за призначенням термінової контрацепції (гормональні таблетки або введення внутрішньоматкової спіралі). Презервативи знижують ймовірність інфікування для обох партнерів.
Діафрагми, губки – засоби бар’єрної контрацепції, які використовує жінка. Вони перешкоджають проникненню сперматозоїдів в матку. Ці прилади вводяться в піхву на короткий час при суворому дотриманні правил гігієни. Поки контрацептив знаходиться у піхві, не можна підмиватися, приймати ванну, спринцюватись. Надійність запобігання вагітності невисока – 50-70%.
 

Хімічні засоби контрацепції
Дія сперміцидних препаратів спрямована на руйнування сперматозоїдів без пошкодження тканин піхви. Ефективність методу невисока – 50-70%, залежить від правильності використання. Сперміциди випускаються в дев’яти формах: гелі, пасти, пінки (аерозолі), розчинні свічки, пінисті свічки, пінисті таблетки, мазі, розчинні плівки, губки, просякнені розчином.
Сперміциди поряд з протизаплідною дією знижують ризик зараження інфекціями, мають протизапальну дію. Інколи можуть викликати виділення з піхви або, навпаки, посилювати сухість слизової (в залежності від форми контрацептиву). 

Метод лактаційної аменореї
Цей метод запобігання вагітності після пологів ефективний за умови виключно грудного вигодування дитини при відсутності менструацій, зазвичай не більше 6 місяців. Забезпечує захист від наступної вагітності більш ніж в 98% випадків.
 

Перерванний статевий акт
Метод планування сім’ї, під час якого чоловік повністю виводить статевий член  з піхви жінки безпосередньо перед сім’явиверженням. Сперма не потрапляє до піхви і запліднення не відбувається. Головний недолік цього методу – низька ефективність (40-50%). Перерваний акт пов’язаний з певним психологічним дискомфортом, тому не рекомендується лікарями як спосіб контрацепції.

Стерилізація
Цей спосіб контрацепції полягає у перев’язуванні маткових труб у жінок або сім’яних канатиків у чоловіків за допомогою хірургічного втручання. На теперішній момент стерилізація вживається тільки за умови, якщо людина остаточно вирішила ніколи не мати дітей. Дає майже стовідсоткову надійність, не впливає на потенцію та почуття сексуального задоволення.

Природні методи регулювання запліднення
 Використання природних методів планування сім’ї не шкодить здоров’ю, робить родину незалежною від контрацепції, не порушує етичних норм, дає можливість з певною мірою надійності попередити небажану вагітність. Крім того, природні методи прості в опануванні. 

Календарний метод                               
Цей метод можуть використовувати лише жінки з регулярним менструальним циклом, який триває не менше 24 днів.
Запліднення можливе при дозріванні та виході яйцеклітини у черевну порожнину, тобто після овуляції. Для визначення «сприятливих» і «несприятливих» для зачаття днів необхідно вести календар менструального циклу. Відлік ведеться від першого дня менструації. Початок плідного періоду вираховується за формулою: тривалість менструального циклу мінус 18 = день менструального циклу, який є початком плідного періоду. Наприклад, менструальний цикл жінки складає 28 днів, початок плідного періоду 28 – 18 = 10, тобто, десятий день менструального циклу.
Останній день плідного періоду вираховується за формулою: тривалість циклу мінус 11 = день циклу, який є днем закінчення плідного періоду. Наприклад, 28 – 11 = 17. Таким чином, плідний період жінки, тривалість менструального циклу якої становить 28 днів, продовжується з 10 до 17 дня циклу. В цей період вірогідність зачаття найбільша. В інші дні можливість завагітніти значно менша. Надійність календарного методу невелика – всього 30%.

Симптотермальний метод
 При правильному використанні ефективність становить 93%-97%.
Суть методу полягає в спостереженні та інтерпретації одночасно трьох основних симптомів (вагінального слизу, базальної температури, стану шийки матки), які супроводжують плідний період жінки. Такі спостереження дозволяють кожній жінці дітородного віку, незалежно від індивідуальних особливостей її організму і фізіологічного стану, чітко окреслити період потенційної плідності і виключити в ці дні статеву близькість (якщо не планується зачаття) чи навпаки, успішно використати їх для зачаття.
 

1. Симптом слизу
 В залежності від своїх фізіологічних особливостей у неплідний період жінка може відчувати у статевих органах відносну сухість (відсутність виділень)  або  зволоженість (з постійно однаковими виділеннями). Але і в першому, і в другому випадках за кілька днів до овуляції починає виділятися плідний слиз. Спочатку він липкий, мутний і дає відчуття зволоженості в переддвір’ї  піхви. Протягом кількох наступних днів його консистенція змінюється, він стає прозорим, тягучим (нагадує сирий яєчний білок), а відчуття «зволоженості» змінюється відчуттям «мокрості».  Останній день виділення прозорого тягучого слизу, який дає відчуття «мокрості», «слизькості», прийнято називати піком. Після цього дня слиз знову стає липким, не тягучим або зникає зовсім. Вихід яйцеклітини (чи овуляція) відбувається найчастіше першого чи другого дня після піку слизу. Яйцеклітина живе до 24 годин. Отже, якщо овуляція відбулась на другий день після піку, третій день буде ще потенційно плідним.

2. Симптом температури
 Метод грунтується на спостереженні за базальною температурою тіла, яка вимірюється у прямій кишці, у піхві або в ротовій порожнині (треба обрати для вимірів щось одне). На основі отриманих даних складається температурний графік. Цикл ділиться на дві фази: низької і підвищеної температури. Температура зазвичай підвищується одразу після овуляції, але температурний стрибок має бути не менш 0,2˚С від останньої нижньої точки. При цьому перед стрибком повинно бути не менше 6 температурних точок, які знаходяться у фазі низької температури. Позначте їх на своїй карті через цифри 1, 2, 3, 4, 5, 6 у зворотньому напрямку. А після стрибка зазначаємо 3 температурні точки 1, 2, 3. Ранок третього дня підвищеної температури є початком фази цілковитої неплідності за симптомом температури. Він продовжується до початку наступного менструального циклу. Температуру треба вимірювати протягом 5-ти хвилин щоденно, після нічного сну, не піднімаючись  перед цим з ліжка, в один і той же час.

3. Симптом шийки матки
При деяких життєвих ситуаціях чи в певні періоди життя (після внутрішньоматкової контрацепції, вживання гормональних препаратів, перед менопаузою) показники слизу і температури важко інтерпретувати. В цих випадках у пригоді можуть стати спостереження за шийкою матки. В неплідний період шийка матки є твердою з закритим цервікальним каналом. В період овуляції шийка матки розм’якшується, цервікальний канал відкривається.

Кожна жінка має індивідуальні особливості, тому для відпрацювання методики  природного регулювання запліднення необхідно звернутися до фахівців. 
 

Консультації з питань  природного регулювання запліднення можна отримати в міській консультації «Шлюб та сім’я» Київської міської лікарні № 6, проспект Комарова, 3, корпус 12, тел. 497-33-67.