В березні-квітні 2008 року протягом двох тижнів в Україні планується зробити щеплення комбінованою вакциною проти кору та червінки (рос. краснуха) 8 мільйонам громадян у віці від 16 до 29 років. Подолання цих двох хвороб залишається однією з найважливіших проблем охорони здоров’я України. Взимку 2006 року захворіли на кір  більше 46 тис. людей, з яких 90% — дорослі, переважно студенти. Чотири людини померли. Випадки кору в Україні в минулому році склали 83% всіх випадків захворювання в Європейському регіоні. Починаючи з 2000 року успішні кампанії додаткової імунізації проти кору були проведені на Кіпрі, в Італії, Франції, Албанії, Киргизстані, Таджикістані, Казахстані, Азербайджані, Турції.
Рішення про «додаткову імунізацію» прийнято з огляду на висновки експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я та заплановане проведення у 2012 році в Україні чемпіонату Європи з футболу Імунізація буде обов’язковою, але не примусовою. Дитина, яка не пройде імунізацію, не зможе відвідувати дитсадок або школу, студенти зможуть продовжити навчання тому, що це не планова, а додаткова вакцинація.
Абсолютними протипоказаннями для імунізації є лейкоз, онкозахворювання, ВІЛ-інфекція, тяжкі серцево-судинні хвороби, вагітність.

Європейський тиждень імунізації – 16-22 квітня 2007 року
Девіз тижня: «Попередити-Захистити-Прищепити»
В Україні, за ініціативи ВООЗ, щорічно, починаючи з 2005 року, проводиться Європейський тиждень імунізації. Мета: підвищення рівня інформованості населення про захист від інфекційних хвороб за допомогою вакцин, пропаганда імунізації. В даний час в країні з метою попередження інфекційних захворювань проводиться рутинна імунізація населення проти 10 інфекцій: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту В, кору, епідемічного паротиту, червінки, Hib-інфекцій.
У галузі вивчення інфекційної патології великі заслуги належать вітчизняним та закордонним вченим. Багато прізвищ визначних мікробіологів, епідеміологів, інфекціоністів заслуговують на те, щоб бути вписаними в історію медицини золотими літерами. Завдяки їх ерудиції, творчості, самопожертві винайдені засоби профілактики та лікування інфекційних хвороб.
Зародження мікробіології відноситься до ХVІІ ст., коли голандець А.Левенгук вперше побачив мікроорганізми за допомогою лінз, відшліфованих ним власноруч.
Лікар Д.С.Самойлович перший в історії науки намагався за допомогою мікроскопа знайти збудника чуми, запропонував для попередження захворювання вводити здоровим людям гній з чумної виразки, перевірив це на собі.
Всім відомі великі відкриття Л.Пастера, Р.Коха, А.М.Безредки про роль мікробів у виникненні та розвитку заразних хвороб. Л. Пастером  були виготовлені вакцини проти сибірської виразки і сказу, які відіграли велику роль в боротьбі з цими захворюваннями. Отримані вченим докази неможливості самовільного зародження мікробів слугували теоретичною передумовою для розвитку стерилізації і дезинфекції.
Р.Кох відкрив збудників туберкульозу та холери, збагатив мікробіологію новими лабораторними методами.
І.І.Мечнікову належить заснування вчення про імунітет, глибокі дослідження сифілісу, туберкульозу, холери. На собі вчений довів заразність крові хворих на зворотній тиф та холеру.
Дослідження Д.І.Івановського встановили існування вірусів — збудників хвороб, невидимих з допомогою кращих сучасних мікроскопів.
С.П.Боткін вперше висловився за інфекційну природу інфекційного гепатиту, цю хворобу довгий час називали хворобою Боткіна. Він створив вчення про циклічність перебігу інфекційних хвороб.
Вакцинацію з метою профілактики інфекційних хвороб широко  використовують у світі. Загальновідомо, що хворобу краще попередити, ніж лікувати людину, яка вже захворіла. За допомогою вакцин можливо попередити страждання, інвалідність і смерть. Так, в світі за рік завдяки імунізації уникають смерті в середньому 2 млн. людей. Крім цього, за допомогою вакцин можливо обмежити передачу інфекції, знизити навантаження на охорону здоров’я, заощадити кошти.
Завдяки кампанії імунізації, запровадженій ВООЗ у 1967-1977 роках, натуральна віспа була ліквідована, від неї помирав кожний четвертий хворий. Досяжною метою вважають ліквідацію поліомієліта. З початку боротьби з поліомієлітом вдалось врятувати від параліча близько п’яти мільйонів людей, знизити захворюваність на 99%. За період з 1999 по 2003 роки смертність від кору в усьому світі знизилась на 40%. Перед Україною та іншими країнами стоїть завдання ліквідації цієї хвороби.
Запроваджуються нові вакцини. Наприклад, вакцина від гепатиту В регулярно вводиться дітям в 147 з 192 країн-членів ВООЗ. Швидкий прогрес в галузі розробки нових вакцин дозволить найближчим часом позбутися тяжких інфекційних хвороб.
Щоб малюк народився здоровим…
(попередження TORCH–інфекцій)
Суттєвий вклад в дитячу захворюваність вносять різного роду інфекції батьків.
Хвороби, які передаються статевим шляхом та інші інфекції, що ушкоджують організм вагітної та плода, у більшості можуть бути попереджені і вилікувані. Профілактика, рання діагностика та своєчасне лікування знижують ризик розвитку запальних хвороб статевих органів, безпліддя, імпотенції, внутрішньоутробної інфекції, самовільних викиднів, патології вагітності та пологів, вад розвитку у дітей.
Вагітність – серйозне випробовування для жіночого організму, коли може ослабнути імунітет, загостритись хронічні захворювання. Тому майбутня мати може стати вразливою до інфекційних захворювань. Будь–яка інфекція здатна зашкодити організму вагітної, обумовити формування вроджених вад розвитку у дитини, призвести до загибелі плода та новонародженого. До таких небезпечних інфекційних хвороб відносяться так звані TORCH–інфекції, загальноприйнята англійська абревіатура з перших букв назв збудників захворюваннь:

Т (toxoplasmosis) – токсоплазмоз
О (others) – інші інфекції, з яких найбільше значення мають сифілітична, гонококова, хламідійна, ентеровірусна, лістеріозна, віруси гепатитів В і С. Ймовірний ушкоджуючий вплив мають віруси кору, вітряної віспи, епідемічного паротиту, вірус грипу типу А, вірус папіломи людини та той, що викликає лімфоцитарний хоріонамніоніт
R (rubella) – червінка (краснуха)
С (cytomegalovirus) – цитомегаловірус
Н ( herpes)– герпес

Доцільно окремо розглянути вплив чотирьох вищезазначених захворювань: токсоплазмозу, червінки, цитомегавірусу та герпесу, тому що ці інфекції можуть вражати під час вагітності всі системи і органи плода, особливо центральну нервову систему, підвищують ризик самовільного викидня, мертвонародження, а також вроджених аномалій дитини та подальшої інвалідності.
Іноді ураження вагітної жінки деякими інфекціями TORCH–комплексу є прямим показанням до переривання вагітності.

Клінічні прояви і тяжкість хвороб залежать від виду збудника, його вірулентності та стану імунітету людини. Поряд з гострим перебігом існують стерті, латентні форми хвороб, а також безсимптомний перебіг, що обумовлює необхідність використання лабораторних методів діагностики. Підходи до профілактики інфекцій TORCH–комплексу залежать від шляхів можливого зараження ними людини.
Токсоплазмоз досить поширений і посідає важливе місце в інфекційній, дитячій, акушерській, очній і нервовій патології. Його збудники — найпростіші мікроорганізми, що називаються токсоплазмами. Хвороба характеризується поступовим початком, нагадує за перебігом простудне захворювання. Інкубаційний період триває від 3 — 9 днів до кількох тижнів. Спостерігається загальна слабкість, втомлюваність, озноб, підвищення температури. Через якийсь час настає множинне збільшення лімфатичних вузлів. Серйозну небезпеку становить первинне зараження під час вагітності. Хвороба протягом першої третини вагітності може викликати самовільний аборт, передчасні пологи, мертвонародження. Якщо інвазія виникає в останню третину вагітності, то у дітей, що народжуються, розвиваються різні хворобливі явища. Найчастіше уражується центральна нервова система, формуються вади розвитку, затримується фізичний і розумовий розвиток.
Токсоплазмоз належить до тих захворювань, які дуже легко попередити, виконуючи елементарні заходи гігієни. Він передається людині від диких та свійських тварин, найчастіше через їжу і воду, що містять токсоплазми, через брудні руки, при споживанні термічно недостатньо обробленого м’яса або сирого молока хворих тварин. Тому основними заходами профілактики токсоплазмозу є ретельне миття рук, овочів та фруктів, предметів, що були використані при приготуванні м’яса та м’ясних страв; вживання в їжу добре просмаженого м’яса, пастеризованого молока та продуктів з нього; використання гумових рукавиць при садових роботах та догляді за домашніми тваринами, особливо кішками, тому що з ними у людини найбільш тісний контакт і вони можуть бути носіями інфекції. Необхідно прикривати дитячі пісочниці, щоб уникнути потрапляння до них бруду.
Червінка — вірусне інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом, проявляється дрібним рожевим висипом на шкірі з підвищенням температури тіла. Зараження червінкою неможливо попередити шляхом гігієнічних заходів профілактики. Варіантом попередження є профілактичне щеплення, яке необхідно зробити до настання вагітності (якщо в крові жінки немає відповідних антитіл). Імунітет, що виробляється після вакцинації, зберігається протягом багатьох років.
Червінка – цілком безпечна хвороба для дітей. Але при захворюванні вагітної інфекція стає смертельно небезпечною для плода, уражає нервову тканину плода, зір, серце. В першому триместрі червінка вагітної є показанням до перивання вагітності. Зараження червінкою на більш пізніх термінах також становить небезпеку для нормального розвитку дитини. При зараженні червінкою на останньому місяці вагітності дитина може народитися з проявами червінки, яка проявляється так само, як і у дітей, що інфікувались після народження, тяжких наслідків, зазвичай, не виникає. Плануючи вагітність, необхідно зробити аналізи на наявність антитіл до червінки. Якщо аналіз покаже, що жінка вже перехворіла червінкою до вагітності, небезпеки для плода немає.
Цитомегаловірусна інфекція. Збудником є цитомегаловірус (ЦМВ).
ЦМВ може передаватись статевим шляхом, парентерально — через кров, при грудному вигодовуванні. Вплив ЦМВ на організм людини залежить, перш за все, від стану імунної системи. Якщо імунітет зниженний, ЦМВ вражає практично всі органи і системи людини.
Більшість інфікованих людей переносить інфекцію, навіть не помічаючи її. Імунітет до ЦМВ стійкий і зберігається протягом всього життя. Однак, як і у випадку з іншими TORCH-інфекціями, первинне зараження під час вагітності призводить до катастрофічних наслідків. Ризик внутрішньоутробної передачі інфекції досить великий, причому інфікування можливе як від інфікованої матері, так і від батька під час зачаття (в чоловічій спермі може міститись ЦМВ). Однак найчастіше ЦМВ попадає в організм плода через плаценту або плідні оболонки, тобто з організму матері. Зараження може відбутись і під час пологів, при проходженні дитини через інфіковані шляхи матері, а також під час годування груддю, але цей варіант більш безпечний і, як правило, не веде до тяжких наслідків.
При внутрішньоутробному зараженні ЦМВ-інфекція може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода або народженню дитини з вродженною ЦМВ-інфекцією, яка може проявитись одразу після народження такими вадами розвитку як недорозвинутий головний мозок, водянка головного мозку, гепатит, жовтяниця, збільшення печінки та селезінки, пневмонія, вади серця та ін. Народжена дитина може мати затримку психічного розвитку, глухоту, епілепсію, церебральний параліч, м’язову слабкість. Іноді вроджена ЦМВ-інфекція проявляється лише на 2-5 році життя інфікованої дитини сліпотою, глухотою, відставанням в розумовому розвитку, психомоторними порушеннями. Якщо жінка була уражена ЦМВ-інфекцією до вагітності, таких серйозних наслідків може не бути.
Отже, як і при інших TORCH-інфекціях, аналіз на антитіла до ЦВМ необхідно зробити ще до вагітності. При наявності ЦМВ подружня пара має проконсультуватись у лікаря і провести лікування. Тільки при відсутності активного процесу можна рекомендувати вагітність. Вагітна жінка, у якої до вагітності було виявлено цитомегаловірусне інфікування, підлягає повторному обстеженню на ЦМВ у 12 тижнів вагітності для вирішення подальшої тактики ведення.
Герпес. Збудником є вірус герпеса.
Герпес першого типу проявляється, як всім відомі висипи на губах. Герпес другого типу в більшості випадків вражає статеві органи (так званий урогенітальний герпес). Інфекція найчастіше проявляється при зниженні імунітету, передається повітряно-крапельним та статевим шляхом, а також «вертикально», тобто від вагітної жінки через плаценту до плоду. У випадку занедбаної хронічної герпетичної інфекції вірус обох типів може проявлятись ураженням не тільки шкіри та слизових оболонок, а й центральної нервової системи, очей, внутрішніх органів. При зараженні герпесом у людини виробляються антитіла, які в значній мірі зупиняють подальше прогресування хвороби.
При первинному зараженні герпесом під час вагітності, особливо на початку, коли відбувається закладка всіх органів і систем, інфекція може бути смертельно небезпечною для плода. В цьому випадку втричі зростає ризик завмерлої вагітності і викіднів, можливий розвиток вад  у плода. Якщо зараження генітальним герпесом відбувається у другій половині вагітності, збільшується ймовірність таких вроджених аномалій як мікроцефалія, патологія сітківки, вади розвитку серця, вроджена вірусна пневмонія. Пологи можуть бути передчасними.
Дитина може інфікуватись герпесом не тільки внутрішньоутробно, а й під час пологів, через родові шляхи інфікованої матері.

Хоч в поняття „TORCH” включено різні  інфекції, на плід вони впливають однотипно. Наслідки для здоров’я дитини можуть відрізнятись в залежності від терміну вагітності, на якому відбулось зараження.
Якщо зараження відбулось в момент зачаття та в перші 2 тижні після запліднення, зародок відразу гине. Жінка може навіть не помітити, що була вагітною. Якщо вагітність збереглась, у дитини формуються численні вади розвитку органів.
При зараженні в термін від 2 до 11–12 тижнів вагітності ембріон також може загинути (вагітність закінчується самовільним абортом) або формуються вади розвитку органів та тканин.
З 11–12 до 25–26 тижнів вагітності при зараженні розвиваються запальні зміни органів, тобто їх запальна деформація, спостерігається затримка розвитку, також може відбутись внутрішньоутробна загибель плода.
При зараженні в термін від 26 тижнів до пологів у плода можуть розвинутись значні запальні зміни органів з симптомами неврологічного ураження центральної нервової системи різного ступеня тяжкості. Можуть наступити передчасні пологи.
Щоб попередити такі ускладнення, необхідно своєчасно обстежитись. Аналізи на TORCH–інфекції роблять незалежно від самопочуття жінки.

Отже, подружня пара, що планує вагітність, має обстежитись ще до настання вагітності. Аналізи на TORCH–інфекції найкраще здавати за 2–3 місяці до запланованого зачаття. В цьому випадку при виявленні гострої або підгострої форми інфекції лікар зможе призначити ефективне лікування, не турбуючись про його шкідливий вплив на майбутню дитину. Жінка, яка планує вагітність, а тим більш вагітна, має бути уважною до себе, не пропускаючи навіть стертих форм захворювань.
Якщо під час обстеження виявляються антитіла до будь–якої інфекції з TORCH–комплексу, можна вважати, що мати і плід захищені від даної інфекції. Якщо антитіл не виявлено, жінці необхідно приділити підвищену увагу  профілактиці. Крім засобів профілактики TORCH–інфекцій жінці без антитіл до перелічених захворювань необхідно під час вагітності проходити додаткове обстеження на TORCH–інфекції для своєчасного виявлення первинної інфекції і вживання відповідних заходів.
Подружня пара, що планує вагітність, має пам’ятати, що імунітет знижують куріння, вживання алкоголю, нераціональне харчування, перевтома, хронічні стреси. Організація в сім’ї здорового способу життя є запорукою народження  та виховання здорової дитини.

Перелік лікувально-профілактичних закладів міста Києва,
які надають послуги з репродуктивного та статевого здоров’я
Пологові будинки:
1. Київський міський пологовий будинок № 1 (має статус „Лікарні, доброзичливої до дитини”), вул. Арсенальна, 5; тел.: стіл довідок 285-05-77, відділення гінекології 286-53-09, 286-52-10
2. Київський міський пологовий будинок № 2, вул. Мостицька, 11; тел.: 432-85-71; 432-45-36, стіл довідок 432-87-40
3. Київський міський пологовий будинок № 3 (має статус „Лікарні, доброзичливої до дитини”), вул. Василя Кучера, 7; тел.: 274-32-54; стіл довідок 405-41-00
4. Київський міський пологовий будинок № 4, вул.. Героїв Сталінграда, 16; тел.: 411-87-54, стіл довідок 411-87-61
5. Київський міський пологовий будинок № 5, проспект Червонозоряний, 2; тел.: 275-80-77, стіл довідок 275-80-88
6. Київський міський пологовий будинок № 6, вул. Петра Запорожця, 26; тел.: 512-36-38, стіл довідок 512-77-01
7. Київський міський пологовий будинок № 7, вул. Предславінська, 9; тел.: 252-87-45, відповідальний черговий 252-88-75
Спеціалізовані заклади:
1. Київський міський центр „Репродуктивного здоров’я” Київської міської клінічної лікарні № 1, Харківське шосе, 121; тел.: 564-02-79, 562-56-30, 564-21-65
2. Міська консультація „Шлюб та сім’я” Київської міської клінічної лікарні № 6, проспект Комарова, 3, корпус 12; тел.: 497-33-67
3. Відділення (стаціонар для хворих на цукровий діабет) екстрагенітальної патології вагітних Київського міського пологового будинку № 5, проспект Червонозоряний, 2; тел.: 275-87-00
4. Відділення екстрагенітальної патології (поліклінічне відділення для вагітних з надто високим ступенем ризику) Київського міського пологового будинку № 5 , проспект Червонозоряний, 2; тел.: 275-87-00
5. Медико-генетичний центр Української дитячої спеціалізованої лікарні „ОХМАТДИТ” (медико-генетичне консультування родини, обстеження населення на медико-генетичну патологію), вул. Чорновола 28/1, корпус 4, тел.: 236-12-76. Для звернення вагітній жінці необхідно отримати направлення від дільничного гінеколога та виписку з карти вагітної жінки або обмінну карту
6. Відділення планування сім’ї консультативно-діагностичної поліклініки Української дитячої спеціалізованої лікарні „ОХМАТДИТ” (патологія плода, ультразвукова пренатальна діагностика вроджених вад розвитку), вул. Стрітенська, 7/9; тел. реєстратури: 272-39-38. Для звернення необхідне направлення з районної поліклініки
7. Відділення дитячої та підліткової гінекології і статевого виховання консультативно-діагностичної поліклініки Української дитячої спеціалізованої лікарні „ОХМАТДИТ”, вул. Стрітенська, 7/9; тел.: 272-10-11. Для звернення необхідне направлення з районної поліклініки та виписка з історії хвороби
8. Дружня клініка для молоді Дитячої поліклініки № 1 Шевченківської РДА, вул. Володимирська, 43; тел.: 234-93-46
9. Відділення репродуктивного здоров’я поліклініки № 2 Шевченківського району, вул. Пімоненко, 10; тел.: 244-47-96, 244-47-97
10. Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, жіноча консультація, вул. Мануїльського, 8; тел.: 483-62-43, приймальня 483-80-67
11. Центр планування сім’ї Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (планування сім’ї, вибір методу контрацепції, вирішення проблем непліддя, консультації з приводу проблем дитячої та підліткової гінекології), вул. Мануїльського, 8; тел.: 483-84-23
12. Відділення проблем здоров’я жінок фертильного віку (від 15 до 49 років) Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, вул. Мануїльського, 8; тел.: 483-91-25
13. При кожній жіночій консультації працюють кабінети планування сім’ї.
14. В центральних районних дитячих поліклініках спеціалісти з дитячої та підліткової гінекології консультують дівчаток та дівчат-підлітків
15. Відділ медичної генетики при Науковому центрі радіаційної медицини АМН України (консультування з проблем генетичної патології, її виявлення та попередження), вул. Мельникова, 53; тел.: 244-58-74
16. Інститут репродуктивної медицини (лікування всіх форм безпліддя з застосуванням допоміжних репродуктивних технологій), вул. Багговутівська, 1; тел.:  483-02-22, 483-06-85
17. „Центр підготовки молоді до сімейного життя та усвідомленого батьківства” Київського міського центру соціальних служб для молоді, вул. Довженка, 2; тел.: загальної приймальні  458-27-67, 456-89-34
Шкірно–венерологічні лікувально-профілактичні заклади:
1. Шкірно–венерологічний диспансер № 1, вул. Чернігівська, 38/2, тел. реєстратури: 517–17–50. Обслуговує населення Дніпровського та Дарницького районів
2. Шкірно–венерологічний диспансер № 2, вул. Висоцького, 8, тел. реєстратури: 530–01–67. Обслуговує населення Деснянського району
3. Шкірно–венерологічний диспансер № 3, вул. Верховинна, 13, тел. реєстратури: 450–14–38. Обслуговує населення Святошинського району
4. Шкірно–венерологічний диспансер № 4, вул. Островського, 46, тел. реєстратури: 248–90–85. Обслуговує населення Солом’янського та Голосіївського районів
5. Шкірно–венерологічний диспансер № 5, вул. Галицька, 6, тел. реєстратури:  434–47–13. Обслуговує населення Подільського та Оболонського районів
6. Київський міський шкірно–венерологічний диспансер, вул. Саксаганського, 72, тел. реєстратури:  289–84–02. Обслуговує населення Шевченківського району
7. В центральній районній поліклініці Печерського району функціонує дермато–венерологічне відділення, вул. Підвисоцького, 4–а, тел.: 529–50–06
8.  Клініка „Вітацелл” – медичні послуги для всієї сім’ї: діагностика, лікування, вул. Микільсько–Слобідська, 2–б, тел.: 237–34–82, 237–34–94 
Обстеження на TORCH–інфекції проводяться в шкірно–венерологічних закладах та лабораторіях, акредитованих МОЗ України.