Медицина в Израиле

Украино-израильский институт имени Голды Меир. Заседание круглого стола на тему «Здоровье украинцев: какой должна быть эффективная реформа медицины»

Одно из свидетельств уровня развития медицины в Израиле – высокая продолжительность жизни населения, являющаяся рекордной среди развитых стран. По статистике ООН, мужчины в Израиле живут в среднем 80 лет (по этому показателю Израиль занимает 1-е место в мире), а женщины – 84 года (3-е место в мире).
Читать далее «Медицина в Израиле»

Открытие инсулина

История специально для родителей, которые упрекают своих детей-подростков в том, что в 14-15-16-18 лет те «никем не хотят стать, их ничего серьезного не интересует, только фантазии и несбыточные мечты»

Untitled-8Однажды, 14 ноября где-то в конце позапрошлого века в семье канадских фермеров родился мальчик.

Он не выделялся никакими особыми способностями, кроме, пожалуй, некоторого таланта к рисованию. Но вот беда — природа наделила его плохим зрением, да и вообще хиленьким здоровьем.

Учился парень так себе, хотя и глупым назвать его было нельзя. Скорее, чуток не от мира сего: в то время, как друзья и братья (а в семье, кроме него, было еще четверо детей) уже осваивали различные полезные для будущих фермеров специальности, юноша большую часть времени тратил на две вещи. Читать далее «Открытие инсулина»

14 секретов долголетия от самых старых людей планеты

Врачи знают, как дожить до 85 лет — надо вести здоровый образ жизни. Однако каким образом прожить дольше, все еще остается медицинской загадкой. Журнал Forbes опросил тех, кто прожил больше 100 лет, чтобы узнать, в чем секрет их долголетия.

Ешьте зерновые, овощи и рыбу

14 секретов долголетия от самых старых людей планеты

Больше всего здоровых людей в возрасте за 100 лет живет в Японии, в Окинаве. Почему именно здесь? Возможно, секрет их долголетия стоит искать в еде. В Окинаве люди едят много зерновых, овощей, рыбы. А яиц, мяса и молочных продуктов, наоборот, меньше. Дэйзи Макфадден из США, которой в ноябре исполнится 101 год, следует их примеру. Она регулярно ест овсяные хлопья и фрукты на завтрак, салат с курицей или рыбой на обед, и приготовленные на пару овощи c постным мясом на ужин.

Читать далее «14 секретов долголетия от самых старых людей планеты»

Самые эффективные упражнения для пресса

Университет Сан Диего дал конкретный ответ на вопрос о самых эффективных упражнениях для пресса. В рейтинге не присутствует рекомендуемый физруком метод “Иванов, садись на ноги Петрову! Петров, качай пресс 50 раз на пятерку!”.

a.pngВелосипед. Ложимся на пол, руки за голову. Локтем правой руки дотягиваемся до левого колена, и наоборот.       b.pngКапитанский мостик. Делается только в спортзале. Руками держимся за станок, ноги свободны. Подтягиваем ноги вверх.               c.png Пресс верхом на мяче. Качаем пресс, сидя на гимнастическом мяче.       d.pngНоги вверх, если лежишь на полу. Дополнительного описания практически не требует. И голову, и ноги тянем вверх.

Европейская неделя иммунизации – 20-26 апреля 2009 года Проведення Європейського тижня імунізації у 2009 році

 Девіз тижня: «Попередити. Захистити. Щепити»

schastie.jpgВ Україні, за ініціативи ВООЗ, щорічно, починаючи з 2005 року, проводиться Європейський тиждень імунізації. Його мета — підвищення рівня інформованості населення про захист від інфекційних хвороб за допомогою вакцин, забезпечення здорового старту кожної дитини, безпеки життєдіяльності населення. В цьому році  Європейський тиждень імунізації буде проведено 20-26 квітня.Багато визначних мікробіологів, епідеміологів, інфекціоністів заслуговують на те, щоб їх імена були вписані в історію медицини золотими літерами. Завдяки їх ерудиції, творчості, самопожертві винайдені засоби профілактики та лікування інфекційних хвороб. Зародження мікробіології відноситься до ХVІІ ст., коли голландець А.Левенгук побачив мікроорганізми за допомогою лінз, відшліфованих ним власноруч. Лікар Д.С.Самойлович перший в історії науки намагався за допомогою мікроскопа знайти збудника чуми, запропонував для попередження захворювання вводити здоровим людям гній з чумної виразки, перевірив це на собі. Загальновідомі великі відкриття Л.Пастера, Р.Коха, А.М.Безредки про роль мікробів у виникненні та розвитку заразних хвороб. Л.Пастером  були виготовлені вакцини проти сибірської виразки і сказу, які відіграли велику роль в боротьбі з цими захворюваннями. Отримані вченим докази неможливості самовільного зародження мікробів слугували теоретичною передумовою для розвитку стерилізації і дезінфекції. Р.Кох відкрив збудників туберкульозу та холери, збагатив мікробіологію новими лабораторними методами. І.І.Мечнікову належить заснування вчення про імунітет, глибокі дослідження сифілісу, туберкульозу, холери. На собі вчений довів заразність крові хворих на зворотній тиф та холеру. М.Ф.Гамалія організував другу в світі і першу в нашій країні Пастерівську станцію для щеплень проти сказу в Одесі. Дослідження Д.І.Івановського встановили існування вірусів — збудників хвороб, невидимих за допомогою кращих сучасних мікроскопів. С.П.Боткін вперше висловився за інфекційну природу інфекційного гепатиту, цю хворобу довгий час називали хворобою Боткіна. Він створив вчення про циклічність перебігу інфекційних хвороб. Вакцинацію широко використовують з метою профілактики інфекційних хвороб, обмеження передачі інфекцій. За допомогою вакцин можливо попередити страждання людей, інвалідність, смерть в середньому 2 млн. людей в світі щорічно.  Завдяки кампанії імунізації, запровадженій ВООЗ у 1967-1977 роках, була ліквідована натуральна віспа, від неї помирав кожний четвертий хворий. Досяжною метою вважають ліквідацію поліомієліта. З початку боротьби з поліомієлітом вдалось врятувати від параліча близько п’яти мільйонів людей, знизити захворюваність на 99%. За період з 2000 по 2007 роки смертність від кору в усьому світі знизилась на 74%, за оцінками з 750000 до 193000 смертей, а в деяких регіонах (Афганістан, Пакистан, Сомалі, Судан) – на 90%. Перед Україною та іншими країнами стоїть завдання ліквідації цієї хвороби. В своєму виступі на Глобальному форумі з питань охорони здоров’я в лютому ц.р. Генеральний директор ВООЗ д-р Маргарет Чен відмітила, що завдяки цілому ряду  фінансових інновацій в галузі імунізації вперше за останні роки знизився нижче 10-мільйонної відмітки показник дитячої смертності від інфекційних захворювань і, за оцінками, склав 9,2 млн. випадків смерті в минулому році. Доступ до антиретровірусної терапії, яка продовжує життя при ВІЛ/СНІДі та попереджує інфікування новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів, був розширений до 3 млн. людей  в країнах з низьким та середнім рівнем прибутків. Деякі країни добились стійкого прогресу в боротьбі з туберкульозом. Фінансування протималярійних заходів досягло рівня в один млрд. доларів. Вакцина від гепатитуВ регулярно вводиться дітям в 147 із 192 країн-членів ВООЗ.На сьогодні в світі ліцензовані або знаходяться на стадії розробки деякі нові вакцини, що дозволить найближчим часом позбутися таких тяжких інфекційних хвороб як ротавірусна діарея (1,9 млн. смертей щорічно), пневмококова інфекція (2 млн. смертей щорічно), рак шийки матки, викликаний папіломавірусом людини (500 тис. випадків захворювання та 240 тис. смертей жінок щорічно).В Україні заходи з профілактичної вакцинації запроваджені  на державному рівні. З метою попередження інфекційних захворювань проводиться рутинна імунізація населення проти 10 інфекцій: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту В, кору, епідемічного паротиту, краснухи, Hib-інфекцій. Абревіатура Hib означає назву збудника Haemophilus influenzae типу b, який викликає у дітей пневмонії, менінгіти. Цей збудник зумовлює в світі 3 млн. важких захворювань, з яких понад 450 тисяч закінчуються летально, у третини дітей, що перехворіли, виникають паралічі, туговухість та інші ускладнення. На сьогодні вакцина проти Hib-інфекцій включена до Національних календарів щеплень 137 країн світу, в тому числі всіх країн ЄС.

Всемирный день борьбы с раком – 4 февраля 2009 года // Всесвітній день боротьби з раком — 4 лютого 2009 року

bereg.jpgЗахворювання на рак є однією з головних причин смерті в усьому світі, а загальна кількість таких хвороб зростає. Найбільш смертоностним видом злоякісного захворювання є рак легень. На сьогодні в світі щорічно реєструють близько мільйона нових випадків раку легень. Чоловіки хворіють в 6 разів частіше жінок. Захворюваність почала стрімко зростати, починаючи з 60-х років минулого сторіччя і, за прогнозами, така тенденція збережеться ще довго, якщо глобальна боротьба з тютюном не буде суттєво посилена. В тютюновому димі спектральний аналіз виявив близько 50 канцерогенних речовин, в тому числі бензапірен, радіоактивний ізотоп полонія, 2-нафтіламін, 2-толунзін, нікель. У некурців частота раку легень становить близько 3-4 випадків на 100 тисяч населення. При інтенсивності куріння 0,5 пачки на день – зростає до 50-51, 1-2 пачки – приблизно до 140, більше 2 пачок на день – перевищує 200. При відмові від куріння ризик захворіти на рак легень знижується до показників, характерних для некурців, через 10-12 років. Найбільш небезпечним є поєднання куріння і професійних шкідливих факторів. Ризик захворіти на рак легень зростає при підвищених концентраціях асбесту в повітрі, роботі на виробництві алюмінію, коксу, чавуну і сталі, гірничо-видобувній галузі, контакту з миш’яком, радіоактивними речовинами, кам’яновугільною смолою, нікелем та його сполуками, тальком, підвищеним рівнем радона в приміщеннях. Оскільки впливу радона підлягають більшість людей, необхідно знати шляхи зниження його концентрацій — покращення вентиляції в приміщеннях та між етажами, запобігання проникнення газу з підвалів в житло, герметизація підлог та стін. Звільнення житла від тютюнового диму поряд з засобами зниження концентрацій радону слугують загальній меті оздоровлення простору всередині житлових приміщень, зниження захворюваності на рак легень. Рішення Київради №246/246 від 18.09.2008  «Про заходи щодо впорядкування тютюнокуріння в місті Києві» надає всі можливості для таких кроків оздоровлення, адже вільними від тютюнокуріння місцями визначені, серед багатьох інших, ліфти, будинкові сходи та під’їзди багатоповерхових житлових будинків, гуртожитки, підземні переходи. Справа тільки за неухильним виконанням прийнятого рішення.

Всесвітній день пам’яті жертв дорожніх аварій – 16 листопада

Безпеку на дорогах часто розглядають як суто транспортне питання, а не як проблему охорони громадського здоров’я, випадки дорожньо-транспортного травматизму відносять до нещасних і немовби невідворотних, приділяють їх попередженню менше уваги, ніж лікуванню та профілактиці хвороб. Але насправді більшості дорожніх травм можна було б уникнути. На виконання резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо попередження дорожньо-транспортного травматизму кожну третю неділю листопаду в світі відмічають день пам’яті жертв дорожніх аварій.Діти та молодь заслуговують особливої уваги, тому що є недосвідченими користувачами доріг. В Європейському регіоні щорічно дорожньо-транспортні пригоди забирають життя 32 тис. молодих людей у віці до 25 років. Це одна з головних причин смерті у даній віковій групі. Приблизно половина загиблих у віці до 15 років – пішоходи, а у віці 15-24 роки більшість жертв — користувачі автомобілів та мотоциклів.За даними міської Державтоінспекції, за 9 місяців ц.р. на дорогах Києва за участю дітей сталося 188 дорожньо-транспортних пригод, 8 дітей загинуло (в минулому році – 12), 287 – травмовано. Головною причиною нещасть є неправильний перехід проїжджої частини вулиць. З вини дітей сталося 56 дорожньо-транспортних пригод, травмовано 60 дітей, загиблих не було.В Києві за останні п’ять років загальна смертність внаслідок дорожньо-транспортних пригод підвищилась на чверть і становила у 2007 році 20,9 на 100 тис. населення. В порівнянні, це майже вдвічі перевищує смертність від такої соціально значущої хвороби як туберкульоз, в три рази — смертність від наслідків цукрового діабету. Підвищений ризик серйозних дорожньо-транспортних пригод створюють такі фактори як перевищення швидкості, вживання алкоголю, нехтування використанням захисних шлемів, ременів безпеки, в тому числі для малолітніх дітей, світловідбиваючих знаків. Має значення погана якість дорожнього покриття. Розмови по мобільним телефонам, куріння, вживання деяких ліків, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, навіть за декілька днів до користування транспортним засобом, значно знижують увагу водіїв під час руху.

Перелік необхідних медичних обстежень, які мають проходити жінки в залежності від віку

20-29 років
вимір артеріального тиску (щорічно)
електрокардіографічне обстеження (1 раз на 5 років)
аналіз крові загальний, на цукор, на ліпіди (1 раз на 2 роки)
пальпаторне обстеження щитовидної залози (щорічно)
огляд дерматолога (1 раз на 3 роки)
флюорографія (1 раз на 2 роки)
огляд гінеколога з цитологічним обстеженням (щорічно)
пальпаторне обстеження молочних залоз (1 раз на 3 роки)
30-39 років
вимір артеріального тиску (щорічно)
електрокардіографічне обстеження (1 раз на 5 років)
аналіз крові загальний, на цукор, на ліпіди (1 раз на 2 роки)
пальпаторне обстеження щитовидної залози (щорічно)
огляд дерматолога (1 раз на 3 роки)
флюорографія (1 раз на 2 роки)
огляд гінеколога з цитологічним обстеженням (щорічно)
пальпаторне обстеження молочних залоз (щорічно), з 35 років — мамографія
кісткова денситометрія
40-49 років
вимір артеріального тиску (щорічно)
електрокардіографічне обстеження (1 раз на 5 років)
аналіз крові загальний, на цукор, на ліпіди (1 раз на 2 роки)
пальпаторне обстеження щитовидної залози (щорічно)
огляд дерматолога (1 раз на 3 роки)
флюорографія (1 раз на 2 роки)
пальцеве ректальне обстеження
ректороманоскопія і колоноскопія (1 раз на 5 років)
огляд очного дна (щорічно)
вимір внутрішньоочного тиску (щорічно)
огляд гінеколога з цитологічним обстеженням (щорічно)
пальпаторне обстеження молочних залоз, мамографія (щорічно)
50-59 років
вимір артеріального тиску (щорічно)
електрокардіографічне обстеження (щорічно)
аналіз крові загальний, на цукор, на ліпіди (щорічно)
пальпаторне обстеження щитовидної залози (щорічно)
огляд дерматолога (1 раз на 2 роки)
флюорографія (1 раз на 2 роки)
пальцеве ректальне обстеження (1 раз на 2 роки)
ректороманоскопія і колоноскопія (1 раз на 5 років)
огляд очного дна (щорічно)
вимір внутрішньоочного тиску (щорічно)
аналіз калу на приховану кров (щорічно)
огляд гінеколога з цитологічним обстеженням (щорічно)
мамографія (щорічно)
кісткова денситометрія (1 раз на 2 роки)
60 років і старше
вимір артеріального тиску (щорічно)
електрокардіографічне обстеження (щорічно)
аналіз крові загальний, на цукор, на ліпіди (щорічно)
пальпаторне обстеження щитовидної залози (щорічно)
огляд дерматолога (щорічно)
флюорографія (1 раз на 2 роки)
пальцеве ректальне обстеження (щорічно)
ректороманоскопія і колоноскопія (1 раз на 5 років)
огляд очного дна (щорічно)
вимір внутрішньоочного тиску (щорічно)
аналіз калу на приховану кров (щорічно)
огляд гінеколога з цитологічним обстеженням (щорічно)
мамографія (щорічно)
кісткова денситометрія (1 раз на 2 роки)
Читать далее «Перелік необхідних медичних обстежень, які мають проходити жінки в залежності від віку»