Вірусний гепатит

Вірусний гепатит, инфекционные заболевания

132222774776228 липня в світі відмічається Всесвітній день боротьби з гепатитом. Він проводиться щорічно за ініціативи ВООЗ для підвищення рівня знань населення про вірусні гепатити, ризики серйозних захворювань, до яких вони призводять, можливості профілактики методами імунізації, ведення здорового способу життя.

Кабінет Міністрів України 29 квітня 2013 року затвердив Державну цільову соціальну програму профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року, розроблену на виконання доручення Прем’єр-міністра України Миколи Азарова від 16 квітня 2013 року. Програма передбачає розвиток високоякісної медичної допомоги хворим на вірусні гепатити, своєчасну діагностику гепатитів В і С на різних стадіях. Особлива увага приділятиметься освітнім заходам для профілактики та раннього виявлення хвороб.

В більшості регіонів світу люди слабо усвідомлюють, яку загрозу для здоров’я становить гепатит. Більшість хворих на хронічний гепатит В і С, а в світі їх мільйони, не знають, що вони залишаються носіями вірусу, можуть несвідомо передавати вірус іншим людям Після інфікування не виникає жодних симптомів, а тяжкі наслідки проявляються через багато років. Щорічно близько мільйона осіб в світі помирають з причин, пов’язаних з вірусним гепатитом, частіше всього від цирозу та раку печінки.

В Україні на гострий гепатит В щорічно хворіють близько 10 тис. осіб.

Протягом 2012 року в м. Києві зареєстровано 717 випадків (25,5 на 100 тис.населення) захворювання на усі форми вірусного гепатиту, проти 740 випадків (26,5 на 100 тис.) за аналогічний період 2011 року і 540 (19,7 на 100 тис.) випадків в 2008 році. Питома вага гострого вірусного гепатиту А в 2012 році складала 6,7%, гострого гепатиту В – 24,4%, гострого гепатиту С – 12,0%, інших вірусних гепатитів – 1,3%, хронічних вірусних гепатитів – 55,6%. У 90 киян діагностовано хронічний гепатит В та у 307 — хронічний гепатит С.

Гепатит — це гостра інфекційна хвороба людини вірусної природи з раневим (типи вірусів B, C, D) та фекально-оральним (A, E)  механізмом зараження, яка супроводжується інтоксикацією, переважним ушкодженням печінки та жовтяницею. Гепатит А  зазвичай розвивається в результаті вживання забрудненої води та харчових продуктів. Після перенесеної хвороби залишається стійкий, частіше пожиттєвий імунітет. Вірус при кип’ятінні гине практично миттєво, у воді при кімнатній температурі — залишається активним протягом 3 днів. Вакцинація надійно захищає від хвороби. Гепатит Е поширений в країнах Азії, Африки, Центральної Америки, в нашій країні можуть бути завізні випадки. Зараження гепатитами B, C, D відбувається в результаті парентерального контакту з інфікованими рідинами організму. До   розповсюджених способів передачі інфекції входять внутрішньовенне введення наркотиків, інвазивні медичні процедури з використанням обладнання, переливання зараженої крові, передача від матері до дитини під час пологів, грудного вигодовування, а також при прямих сексуальних контактах, косметичних процедурах, наколюваннях, при побутових контактах через рани та мікротравми при користуванні спільними приладами для гоління, зубними щітками. Джерелом інфекції є хворі з гострими та хронічними формами вірусних гепатитів. Вірусні гепатити більш заразні, ніж ВІЛ-інфекція: для порівняння — після уколу інфікованою голкою ступінь ризику захворіти на ВІЛ-інфекцію становить 0,3%, на гепатит С – 3%, на гепатит В – 30%. Вірус гепатиту В стійкий в навколишньому середовищі. При кип’ятінні гине тільки через 45 хвилин, в замороженому стані зберігає інфекційну активність протягом 15-20 років.

Період від зараження до прояву хвороби в середньому складає від 45 до 180 днів. Гострий гепатит В може протікати з обмеженими проявами симптомів або безсимптомно, може супроводжуватись жовтяницею (шкіри, очей), потемнінням сечі, нудотою, блюванням, болями в животі. Зазвичай людина одужує після перенесеної хвороби, але у частини людей інфекція переходить в хронічну форму.

 Типовим для гепатиту С на початковому етапі хвороби є безсимптомне клінічне протікання, складність ранньої діагностики, високий ризик хронізації процесу. Саме цей тип гепатиту називають «ласкавим вбивцею».

Вакцина проти гепатиту В доступна в світі з 1982 року, ефективна на 95%. ВООЗ рекомендовано проводити щеплення всім новонародженим, навіть у країнах з низьким рівнем захворюваності. На сьогодні понад 140 країн світу включили вакцинацію проти гепатиту В до своїх національних календарів щеплень, в тому числі з 2000 року — і наша країна. У країнах, де рекомендації ВООЗ знайшли втілення, спостерігається поступове формування колективного імунітету. Для прискорення процесу ВООЗ запропоновано проводити щеплення дорослих осіб у групах високого ризику щодо інфікування. Пасивна імунізація за допомогою введення імуноглобуліну використовується при надзвичайно високому ризику інфікування, в тому числі перинатальним шляхом. Ефективність імунізації підтверджується динамікою зниження захворюваності серед дітей від 0 до 6 років — вже з 2005 року не реєструється захворювань в цій віковій групі. (За даними Інституту інфекційних захворювань та епідеміології ім. Л.Л.Громашевського).

Вірус гепатиту С має близько 100 підтипів, тому вакцини проти гепатиту С не існує.  Лікування в кожному випадку призначається лікарем індивідуально. Лікування гострих вірусних гепатитів здійснюють інфекційні відділення міських клінічних лікарень. Кваліфіковану медичну допомогу хворим на хронічні вірусні гепатити в Києві надає гепатологічний центр на базі Київської міської клінічної лікарні №15 та   інфекційне відділення для хворих на  вірусний гепатит Київської міської клінічної лікарні №5.

Своєчасна діагностика та специфічне лікування є сучасними шляхами вдосконалення профілактики вірусних гепатитів. Дотримання протиепідемічного режиму, правил сучасної дезінфекції, стерилізації можуть убезпечити людей при виконанні медичних процедур. Безпечна сексуальна поведінка, проходження тестування, виконання правил особистої гігієни в змозі попередити тяжкі наслідки інфікування вірусними гепатитами. Профілактика для інфікованих осіб полягає у дбайливому ставленні до печінки — відмові від куріння, вживання алкогольних напоїв, в тому числі слабоалкогольних, контакту з агресивними хімічними речовинами. Відповідальне ставлення інфікованих осіб може захистити оточуючих від зараження. Важливо своєчасно накладати пов’язки на відкриті рани, користуватись індивідуальними гігієнічними, побутовими інструментами та предметами, якісними презервативами.

В грудному молоці кількість вірусних часток В та С недостатня для того, щоб дитина захворіла, але завжди існує ризик наявності тріщини соска, неправильного догляду за молочною залозою, здавлення соска дитиною, в таких випадках можливість інфікування дуже висока. Таким матерям  рекомендується грудне вигодовування лише з використанням насадки на груди або зцідженим молоком. Гепатити не є протипоказанням до  вагітності.

Використані матеріали ВООЗ, Головного управління Дердсанепідслужби у м. Києві, інформація завідуючої відділенням вірусних гепатитів Київської міської клінічної лікарні №5, головного спеціаліста з інфекційних хвороб Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Єгорової Т. А.

 

Добавить комментарий