Міжнародний день інвалідів – 3 грудня 2010 року

У 1992 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 грудня кожного року Міжнародним днем інвалідів. Відзначення цього дня в Україні встановлено Указом Президента від 27 листопада 1993 року №566/93.

Міжнародний день інвалідів – це підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналіз фактичного положення  людей з особливими потребами в суспільстві та визначення планів покращення їх життєвого рівня. У 2005 році прийнятий Закон «Про реабілітацію інвалідів в Україні», який визначив головні принципи створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для функціонування системи підтримки фізичного, психічного і соціального благополуччя інвалідів. Закон визначив, що послуги з фізкультурно-спортивної реабілітації  для інвалідів, в т.ч. для дітей-інвалідів установами державної та комунальної форми власності надаються безкоштовно. Передбачені певні пільги в наданні медичної допомоги. Це безкоштовне медичне обслуговування (Постанова КМУ від 11.07.2002 № 955 «Про затвердження програми надання громадянам гарантованої державної безоплатної медичної допомоги»), пільгове медикаментозне забезпечення (Постанова КМУ від 17.08.1998 №1303 «Про впорядкування та пільговий відпуск лікарських засобів в разі амбулаторного лікування окремих груп населення»). В Києві кількість дорослих інвалідів — 23284, протягом року визнаються інвалідами більше 10 тисяч громадян, 70% яких – працездатного віку. Головними причинами інвалідності є хвороби системи кровообігу (32%), новоутворення (22%), хвороби кістково-м’язової системи (8%), травми (7%), захворювання ендокринної, нервової системи, психічні розлади та ін.       Зважаючи на те, що перші в ряду перелічених причин інвалідності — серцево-судинні та онкозахворювання — безпосередньо пов’язані зі способом життя і поведінкою людини, необхідно організаціям, установам, засобам масової інформації всіляко сприяти профілактиці хвороб, пропаганді здорового способу життя. Переконання у шкідливості тютюну, алкоголю, прилучення населення до регулярної фізичної активності безумовно сприятимуть зміцненню популяційного здоров’я та зниженню інвалідизації. Стати інвалідом – трагедія, але не привід опустити руки. Кожному, хто опинився в такій ситуації необхідно шукати шляхи нового життя. Багато хто з таких людей не чекає жалості від здорових людей, лікарів, психологів, а проявляє свої найсильніші якості. Параолімпійські ігри продемонстрували силу волі і надзвичайні можливості людей з фізичними недоліками. Необхідно перебудовувати психологію відношення здорових людей до інвалідів, надавати їм рівні можливості в усіх сферах життя суспільства.  Інвалідність – це не хвороба, яку потрібно лікувати, це новий стан людини, який потрібно мінімізувати, скоротивши обмеження в життєдіяльності, а в ідеалі – усунути. Кожний інвалід бажає, щоб його оцінювали не по групі інвалідності, а по результатам досягнень в житті, праці. Повна реабілітація інвалідів в Києві склала протягом 2009 року 3,7%, часткова – 16,4%. Інваліди знаходяться під постійним наглядом лікарів, вони забезпечуються ліками, медико-соціальною експертизою. З метою соціально-трудової реабілітації працевлаштування рекомендоване більше, ніж 17 тис. інвалідам, складені відповідні списки для закладів соціального захисту з індивідуальними програмами реабілітації. Перевіряється виконання наданих трудових рекомендацій. Двом тисячам інвалідів рекомендоване професійне навчання в середніх та вищих учбових закладах. Майже тисяча людей з обмеженими можливостями протягом року отримали крісло-коляски, для 149 чол. – визначені медичні показання для забезпечення автомашиною з ручним керуванням. Перелічені кроки допомагають людям з обмеженими можливостями вести повноцінне життя.

Вчасно виявлені порушення в стані здоров’я та правильно проведене лікування і реабілітація дозволяють знизити рівень інвалідності дітей на 20%. На базі територіального Центру соціального обслуговування Дніпровського району м. Києва 2 червня 2009 року відкрито відділення соціальної медичної реабілітації дітей, хворих на ДЦП та відділення ранньої реабілітації дітей-інвалідів міста Києва. Як медичні працівники, так і батьки відмічають значні позитивні зрушення в розвитку та поведінці дітей обох відділень Центру.

В Києві за адресою вул. Котєльнікова, 32/11 працює Київський міський територіальний Центр соціального обслуговування. Це спеціальна державна установа з надання соціальних послуг громадянам, які потребують сторонньої допомоги. До найбільш важливих підрозділів відносяться: відділення транспортного обслуговування інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату, тел.450-83-47; соціальної допомоги вдома інвалідам з психічними захворюваннями, тел. 450-92-18, 450-89-29, відділ по роботі зі зверненнями громадян, тел. 450-92-79.