15 листопада 2007 року Міжнародний день без куріння

 Щорічно в третій четвер листопада в світі відмічають  Міжнародний день некуріння. Започаткував цей день Міжнародний союз боротьби з раком.
 За даними ВООЗ, Україна належить до країн з високою поширеністю куріння, знаходиться на 17 місті в світі з вживання сигарет, що становить 1,5% всіх сигарет в світі. В той же час населення України становить не більше 0,85% населення Землі. Збитки системи охорони здоров’я та втрати суспільства, пов’язані з вживанням тютюну, оцінюють як катастрофічні — в країні близько 9 млн. активних курців, тобто третина працездатного населення. За даними статистики, 70% курців бажають відмовитись від куріння і робили це більше одного разу. Щорічно від 35 до 40% курців, які намагаються подолати пристрасть, вдається не курити хоча б один день
 Вплив тютюнокуріння на організм людини полягає в негайних наслідках та віддалених довгострокових ефектах. Все більше людей усвідомлюють руйнуючий вплив залежності на їх здоров’я. Пошук допомоги майже не заходить підтримки лікувальної ланки системи охорони здоров’я. Проблема полягає також в тому, що для багатьох курців сам факт звернення по допомогу є визнанням власної слабкості. Невіра в успішність спроб кинути курити, скепсіс заважають звернутись до лікаря, усвідомити, що важковиліковна нікотинова залежність не просто погана звичка, а хворобливий нейробіологічний розлад, який для ефективного подолання потребує лікарського втручання.
 Коли лікар будь-якої спеціальності намагається роз’яснити пацієнту біологічну природу нікотинової залежності, це вже початок лікування.
 В основі пристрасті полягають патологічні зміни в головному мозку. Нейробіологічні процеси ідентичні тим, які обумовлюють залежність від героїну та кокаїну. Функціонування головного мозку в цих випадках якісно відрізняється від такого без ознак залежності. Це проявляється в різкому зниженні рівня обміну глюкози, змін у діяльності нервових клітин – нейронів. Внутрішньомозкові процеси патологічно змінюються під впливом вживання психоактивної речовини. Розуміння комплекса цих процесів дозволяє лікувати хронічне зловживання психоактивними речовинами.
 Скоріше за все, одним з ведучих механізмів формування залежності є явище «винагороди», пов’язане з дофаминергічними провідними шляхами. Вони розпочинаються глибоко в структурах середнього мозку і направляються до структур кори головного мозку. Дія опіатів, кокаїну, амфетаміну, маріхуани, кофеїну, нікотину та алкоголю викликає підвищення рівня дофамину в цих ядрах мозку. Така стимуляція дофаминової активності і зумовлює явище «винагороди». Підвищення рівню дофамину викликає позитивні зміни настрою (відчуття задоволення чи ейфорії), які починають асоціюватись з прийомом нікотину. Це, в свою чергу, формує рефлекторне підкріплення залежності.
 Хронічний прийом нікотину призводить до звикання, зниження чутливості до дії нікотину, збільшення числа нікотинових рецепторів. Тому певний рівень нікотину в мозку стає необхідністю для нормального його функціонування. Курець вимушений викурювати більше сигарет для досягнення того ж ефекту. Зниження рівню дофаміну в проміжках між двома сигаретами чи при остаточній відмові від куріння може зіграти вирішальну роль в розвитку непереборної потреби в курінні.
Курець відчуває синдром відміни – для багатьох дуже неприємне відчуття. Хімічні речовини, які додають до тютюну в ході виготовлення сигарет, суттєво поглиблюють дію нікотину. Наприклад, в присутності аміака нікотин змінюється і стає в 100 разів доступнішим для всмоктування в кров. І ніякі запевнення виробників про безпеку тютюнових виробів «легких», «м’яких», «з низьким вмістом смол», «з системою потрійної вугільної фільтрації» не мають під собою жодних підстав. Вся реклама спрямована на втягування в залежність для отримання надприбутків. Курці мають знати правду і не обманюватися на рахунок тютюнових кампаній.
Усвідомлення курцями серйозності біохімічних процесів при сформованій нікотиновій залежності має змінити їх ставлення до пошуку лікарської допомоги. При синдромі відміні різко підвищується рівень обміну норадреналіну. Саме це нейрохімічне явище відповідальне за клінічні прояви симптомів відміни.
Описані процеси дозволили експертам ВООЗ визначити куріння як згубне вживання психоактивної речовини. Куріння трактують як комплекс поведінкових, пізнавальних та фізіологічних симптомів, які виникають після повторного використання речовини і, як правило, включають сильне бажання вжити її, труднощі в котролюванні використання, аж до неприйнятних меж, наполегливе продовження таких дій, незважаючи на згубні наслідки, шкоду іншим видам діяльності, виконанню обов’язків.
Більшість курців зрілого віку (85-90%) відповідають діагностичним критеріям залежності, потребують негайної психотерапевтичної та терапевтичної допомоги. Бажаємо успіху на цьому шляху курцям та їх лікарям.
В Київському міському Центрі здоров’я (вул. Володимирська, 29, 2 поверх) кожної третьої п’ятниці о 17.30 працює антитютюновий клуб для всіх бажаючих відмовитись від куріння, а також медичних працівників, що хочуть навчитись допомагати пацієнтам в подоланні залежності.