Рак – це загальне визначення більше ніж 100 хвороб, які можуть ушкоджувати будь-яку частину організму. Однією з характерних ознак раку є швидке утворення аномальних клітин, які проростають за свої звичайні межі і здатні проникати в найближчі частини організму та розповсюджуватись на інші органи, тобто утворювати метастази.
Рак — головна причина смерті в усьому світі. Щорічно від цієї хвороби вмирають близько 8 мільйонів людей. Головні форми раку, які призводять до смерті людей, такі: рак легень, шлунку, печінки, товстого кишечника, молочної залози.
Вживання тютюну є єдиним значним фактором ризику, який веде до розвитку різноманітних форм раку, таких як рак легень, гортані, стравоходу, шлунку, сечового міхура, порожнини роту та інших органів. Фактори харчування відіграють значну роль в розвитку раку, це стосується, в першу чергу, ожиріння, а також складу раціону харчування (наприклад, недостатнього вживання овочів та фруктів, надмірного вживання солі). Малорухливий спосіб життя також є певним фактором ризику розвитку раку. Накопичені переконливі докази того, що вживання алкоголю призводить до деяких форм злоякісних новоутворень, таких як  рак стравоходу, глотки, гортані, печінки, молочної залози та інших органів.
Рак розвивається з однієї єдиної клітини. Перетворення нормальної клітини в пухлинну є багатоступеневим процесом розвитку від стадії передраку до злоякісної пухлини. Розвиток хвороби може бути ініційований як зовнішніми, так і спадковими генетичними факторами. Старіння підвищує вірогідність розвитку раку, головним чином, через накопичення протягом всього життя ризиків, а також зниження ефективності дії механізмів поновлення клітин.
Тягар захворюваності на рак можливо знизити на одну третину, використовуючи певні заходи профілактики – зміну звичок вживання алкоголю і тютюну, раціону харчування та фізичної активності, контролю за професійними шкідливими факторами, скорочення часу перебування на сонці, імунізації проти вірусу папіломи людини.
Ще на одну третину можливо знизити тягар раку за рахунок зцілення хворих при умові раннього виявлення патології та належного лікування. Раннє виявлення надзвичайно важливе, адже чим раніше виявлено хворобу, тим  більш ефективним є лікування. Мета ранньої діагностики – виявлення раку на стадії, коли він локалізований.
Невідкладного звернення за медичною допомогою потребують такі елементи ранніх проявів злоякісних новоутворень як припухлості, виразки, стійкі розлади травлення, стійкий кашель, кровотечі з природних отворів тіла. Існують діагностичні методики раннього виявлення раку молочної залози – мамографія, раку шийки матки – цитологічні тести. Деякі найбільш поширені форми раку — рак молочної залози, шийки матки, ободової та прямої кишки мають високі показники ефективності лікування при умові їх раннього виявлення і лікування. Головними методами лікування є хірургічне втручання, променева терапія та хіміотерапія. Існують також методи допомоги хворим, які в змозі полегшити біль та вирішити інші проблеми.
В минулому році в Києві зареєстровано 9128 вперше виявлених випадків злоякісних пухлин, 12,4% з них діагностовано в 3-4 стадії, тобто були занедбані. Найвищі показники занедбаності відмічені в Подільському, Шевченківському, Деснянському, Святошинському, Голосіївському районах. На обліку в Київській міській онкологічній лікарні  (вул. Верховинна, 69) знаходиться 51346 хворих, з них живуть більше 5 років після проведеного лікування — 27753 (більше половини від усіх онкохворих). При постійно зростаючій захворюваності населення на злоякісні новоутворення смертність від цих хвороб має тенденцію до стабілізації, що свідчить про позитивні зрушення  в підвищенні якості надання онкологічної допомоги населенню.
В м. Києві в структурі жіночої онкологічної захворюваності  перше місце займає рак молочної залози. З 1985 р. захворюваність зросла в півтора рази, за останній рік — на 3,3%, і становить 78,7 на 100 тис. жіночого населення. Становище настільки серйозне, що у 2005 році вперше в Україні, згідно Указу Президента, відзначений День боротьби з раком молочної залози. Метою його проведення стала необхідність привернути увагу жінок до проблеми, навчити, починаючи з підліткового віку, методам самообстеження, спонукати до проведення мамографічного обстеження при досягненні відповідного віку.
Можливості профілактики раку молочної залози
Сучасні онкологи трактують канцерогенез як складний, багатостадійний процес, для реалізації якого необхідні декілька послідовних генетичних подій. Здавна відомий факт, що злоякісні пухлини рідко виникають de novo, їм передують передракові зміни в тканинах організму, які з тою чи іншою ступінню імовірності можуть перетворитися на ракову пухлину.
Експериментальні дослідження, які моделювали індукцію пухлин з застосуванням хімічних канцерогенів, привели до створення у 60-і роки концепції ініціації та промоції. Відповідно до цієї концепції, в результаті ініціації клітина зазнає незворотних змін, яких проте недостатньо для перетворення її на пухлинну. На стадії промоції в клітині відбуваються процеси, які призводять до прояву пухлинного фенотипу, тобто перетворення ініційованої клітини в пухлинну.
Відкриття генів та їх продуктів, які беруть участь у регуляції проліферації та диференціації клітин та відіграють вирішальну роль в формуванні пухлини, стало переломним етапом в розумінні механізмів канцерогенезу. До цих генів відносять протоонкогени та гени-супресори, структурні зміни, гіперекспресія або втрата яких веде до зламу контролю нормального клітинного росту і, в решті решт, до злоякісної трансформації клітин. За останні роки були ідентифіковані та клоновані десятки генів, які беруть участь в прогресії та метастазуванні пухлин. Злоякісні пухлини розвиваються в результаті інактивації генів-супресорів та активації онкогенів. Накопичення змін веде до прогресивної зміни фенотипу клітин. Припускають, що для перетворення нормальної клітини в пухлинну необхідно від 3 до 7 незалежних випадкових подій. Наприклад при раку товстої кишки інактивуються 4 гени-супресори і активується один протоонкоген. Важливо, що деякі з цих змін спостерігаються на ранній стадії, в аденоматозних полипах.
Умовами розвитку процесу є присутність хімічних канцерогенів, які можуть сполучатись з клітинними білками і ДНК (ПАУ, ароматичні аміни, N-нітрозосполуки, афлатоксин B1), негенотоксичні канцерогени (пестициди, гормони, волокнисті матеріали), віруси. Відіграють роль генетичні зміни, імунний статус, феномен індивідуальної чутливості до канцерогенних впливів.
Таким чином, процес канцерогенезу є результатом впливу на людину численних як екзогенних, так і ендогенних факторів. Перехід від однієї стадії до іншої (наступної чи попередньої) відбувається в результаті взаємодії цих факторів, які можуть як сприяти, так і протистояти розвитку процесу.
Уяви медичної науки про тонкі механізми канцерогенезу все ще поверхневі, але вже у 1998 році були запропоновані 140 протоколів генетичного лікування пухлин з використанням різних терапевтичних конструкцій. По цьому показнику онкозахворювання суттєво випереджають генетичні та імунологічні захворювання, при лікуванні яких також використовують генетичну терапію. Завершення роботи по проекту «Геном людини» буде сприяти значному прогресу генної терапії пухлин, розширить спектр безпечних медикаментозних препаратів. На сьогодні профілактика онкологічних захворювань, виявлення захворювань на ранніх стадіях є найбільш надійними способами зниження смертності від раку.
В останні роки рак молочної залози займає перше місце в структурі захворюваності і смертності серед злоякісних новоутворень жіночого населення України. На думку фахівців Інституту онкології АМН України, в цілому по країні ефективність профоглядів з метою виявлення захворювання залишається низькою, а показник занедбаності (ІІІВ-ІYст.), який є головним критерієм якості діагностики, навпаки, високим. За даними Національного канцер-реєстру України, за 20 останніх років захворюваність на рак молочної залози зросла майже вдвічі. Аналогічна тенденція спостерігається і в показниках смертності. В Києві з 1985 р. захворюваність на рак молочної залози зросла в півтора рази, за останні два роки — на 7%, і становить 77,1 на 100 тис. жіночого населення.
Незважаючи на те, що молочна залоза є органом, доступним для огляду та пальпації, третина з тих, хто захворіли, починають лікування на пізній стадії. Співробітники Криворізького міського онкодиспансеру проаналізували стан діагностики раку молочної залози у 1770 жінок. Головною причиною пізньої діагностики у більше половини хворих була відсутність онкопрофоглядів протягом більше двох років. 60% жінок визначали у себе пухлину, але до лікаря не звертались. 18% жінок були оглянуті гінекологами за 8-12 місяців до моменту діагностування у них пізньої стадії захворювання і під час обстеження хвороба не була виявлена. В 14% випадків, з точки зору дослідників, лікарі загальної лікувальної мережі недостатньо наполегливо працювали з жінками, у яких вже виявлена пухлина в молочній залозі і які відмовились від подальшого обстеження, а звернулись по медичну допомогу тоді, коли пухлина була занедбаною. На основі аналізу стану діагностики хвороби запропоновані та виконані такі кроки: значно активізована санітарно-освітня робота з пропаганди ранньої діагностики захворювання з залученням засобів масової інформації, видано пам’ятку для населення, організовано навчання медиків жіночих консультацій методам огляду і самообстеження молочних залоз, об’єднані зусилля гінекологів та дільничних терапевтів у залученні до оглядів жінок, які не були оглянуті протягом  двох і більше років, оглядів на дому жінок, які за тими чи іншими причинами не звернулись в поліклініку. Крім того, на основі аналізу щорічно вивчався стан діагностики раку молочної залози в кожному лікувальному закладі міста, результати заслуховувалися на протиракових комісіях управлінь охорони здоров’я.
Онкогенетика почала розвиватись з 1869 року, коли B.B. Broc перший вказав на змінену спадковість при раку, простеживши за родовідом своєї дружини, у якому 10 з 24 жінок померли від раку молочної залози. Тобто, частина захворювань на рак молочної залози мають успадковану природу. Закономірності успадкування хвороби не підпорядковуються законам Менделя.
Враховуючи мультифакторіальну природу раку молочної залози, необхідне своєчасне генетичне консультування жінок з родин, в яких відмічені випадки захворювань або смертей від раку молочної залози.  
У осіб з хромосомними хворобами рак трапляється частіше, ніж в популяції. При цьому схильність до розвитку раку пов’язують з хромосомною ламкістю. Діти з хворобою Дауна, які мають підвищену чутливість хромосом до ушкоджуючого впливу, в десятки разів частіше хворіють на лейкоз. Ця особливість характерна і для інших хромосомних хвороб: при трисомії 13 відмічали нефробластому, при трисомії 18 – нейробластому, при синдромі Клайнфельтера – рак молочної залози.
Складність та підступність природи раку ускладнює його профілактику. Радикальну первинну профілактику раку взагалі розглядати некоректно, адже практично неможливо надійно захистити організм від впливу зовнішніх впливів, в тому числі сонячних променів, а тим більш, запобігти виникненню спонтанних мутацій. І все-таки первинна профілактика рака реальна. Мова йде про боротьбу з впливом зовнішніх канцерогенів. Це спрямування передбачає боротьбу за збереження природних ресурсів (води, ґрунту, воздуху), зменшення їх забруднення, заходи зниження вживання алкогольних напоїв, тютюнокуріння, впровадження оптимального режиму харчування, відпочинку, фізичної культури. Важко переоцінити такі заходи, тому що більше половини злоякісних пухлин виникають у людей, які не підтримують здоровий спосіб життя. Жінкам для первинної профілактики раку молочної залози необхідно контролювати вагу тіла, помірно вживати тваринні жири, відмовитись від неконтрольованого прийому гормональних препаратів.
Куріння жінок, як показали дослідження німецьких вчених, в півтора рази збільшує імовірність розвитку хвороби, Каліфорнійське дослідження 116 тисяч жінок виявило зростання ризику розвитку раку молочної залози на третину. При цьому додаткову небезпеку становила велика інтенсивність та тривалість куріння, а також раннє прилучення до вживання тютюну. Дія пасивного куріння (особливо в дитячому віці), тобто регулярне вдихання вторинного тютюнового диму має навіть більш тяжкі прогностичні наслідки. У хворих жінок-курців в порівняння з тими, хто не курить, вище ризик смерті та розвитку метастазів раку в легені.
При мастопатіях злоякісні новоутворення виникають в молочній залозі в 11 разів частіше. Молочна залоза є органом-мішенню при ендокринних збоях. Жінки в наш час рідко народжують дітей, тому дітородні органи, молочна залоза не виконують своїх функцій, що викликає гормональні порушення. До причин таких порушень відноситься і штучне переривання вагітності, пізнє, після 30 років, народження першої дитини, відмова від годування груддю. Онкоризик зростає також при вікових гормональних перебудовах організму жінки у клімактеричному періоді.
Вирішальним моментом попередження раку молочної залози є активна санітарно-освітня робота по формуванню здорового способу життя, навчання медиків та жіночого населення методам самообстеження молочних залоз, роз’яснення необхідності раннього звернення до лікаря, консультування в спеціалізованих центрах, надання населенню інформації про лікувальні заклади, де можливо пройти обстеження.
Рак молочної залози діагностується під час онкопрофоглядів та подальшого клінічного обстеження. В Києві обов’язок проведення онкопрофоглядів жіночого населення покладений на жіночі консультації та оглядові кабінети поліклінік, тобто первинний скринінг раку молочної залози мають здійснювати як лікарі (гінекологи жіночих консультацій), так і середній медичний персонал (акушерки оглядових кабінетів).
Спеціалізовану медичну допомогу хворим на рак молочної залози надають в Київській міській онкологічній лікарні.
Мамографічне (рентгенологічне) обстеження проводиться жінкам після 40 років при наявності відповідних скарг, виявленні патології під час огляду або при диспансерному спостереженні за жінками з передпухлинною патологією молочної залози. Після 50 років мамографічне обстеження бажано робити щорічно.
В Києві мамографію можливо зробити в таких державних установах:
1. Центральна  районна поліклініка Дарницького району, вул. Вербицького, 5, тел. 562-51-08
2. Центральна районна поліклініка Деснянського району, вул. Закревського, 81/1, тел. 530–01–65, 530-86-36 (реєстратура)
3. Інститут онкології АМН України, вул. Ломоносова, 33/44, тел. 257–93–15
4 Київська міська онкологічна лікарня, вул. Верховинна, 69, тел. 450-82-31
5. Київський міський консультативний діагностичний Центр, вул. Кондратюка, 6, тел. 432-17-00
6. Науково-практичний  Центр променевої діагностики АМН України  вул. Мануїльського, 32, тел. 483-11-49
Самообстеження молочних залоз є найважливішим кроком до зниження захворюваності на рак молочної залози. Проводять його один раз на місяць в перший тиждень після менструації, так як в цей період молочні залози не збільшені та не напружені. При огляді перед дзеркалом звертають увагу на зміну звичної форми або розміру залоз, втягнення або випинання, почервоніння, припухлості ділянки шкіри, втягнення соска, наявність виділень з нього. Прощупують залозу лежачі на спині, протилежною від залози рукою. Під лопатку, зі сторони, що обстежується, підкладають валик, щоб грудна клітина була трохи піднята. Ніжними рухами, не захоплюючі великі ділянки залози, в різних напрямках прощупують залозу в трьох положеннях руки з боку обстеження: уздовж тулуба, вверх за голову, в сторону. Стискають між пальцями сосок, починаючи з країв ореоли, щоб переконатись у відсутності виділень.