ВІТАМІНИ ТА МІНЕРАЛИ ЯК ФАКТОРИ ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Зниження показників здоров’я мешканців України, за літературними даними, обумовлено переважно дефіцитом вітамінів А, D, B1, B2, PP і аскорбінової кислоти (Козярін І.П., 2003). Дослідниками обговорюється необхідність навіть не профілактики, а цілеспрямованого, не обмеженого сезоном року, лікування полігіповітамінозу, який поєднується з полігіпомікроелементозом. Науковцями вже великою мірою встановлені зв’язки метаболічних шляхів вітамінів і мінералів, характер їх взаємодії (Ших Е.В., 2004, 2005). Встановлено близько 20 фактів, як позитивних, так і негативних, такої взаємодії.
Більшість вітамінів беруть участь в метаболізмі в якості коферментів, деякі з них виступають попередниками гормонів (вітаміни А і D) чи антиоксидантами (С і Е). Відповідно, нестача вітамінів обумовлює порушення обмінних процесів, імунної реактивності, росту і регенерації тканин, репродуктивної функції. Настільки ж важливо значення адекватного надходження в організм мінеральних речовин (мікро- і макроелементів). Деякі з них є життєво необхідними. Участь мінеральних речовин у метаболізмі пов’язана з формуванням скелету (кальцій, фосфор), підтримкою осмотичних якостей (натрій, калій), кровотворенням (залізо, мідь). Активаторами та кофакторами ферментів є магній, мідь, залізо, селен та ін.). Деякі включені у склад гормонів. Йод, наприклад, як складова частина тиреоїдних гормонів, виявляє анаболічний ефект, стимулює ріст та диференціювання органів і тканин.
Нестача мікронутрієнтів при звичайному харчуванні практично неминуча. Призводять до цього недосконалість харчових технологій з великими втратами вітамінів групи В при випіканні хліба, забруднення навколишнього середовища з підвищеними витратами вітамінів-антиоксидантів (кількість відходів, що припадає на 1 м2 площі України, в 6,5 раза більша, ніж в країнах Євросоюзу), геохімічні особливості (низький вміст йоду в воді). Значно погіршує ситуацію широке поширення шкідливих звичок. В Україні на одного мешканця припадає в 2 рази більше вжитих сигарет, ніж в середньому в світі (Маляров С.А., 2002), а курцю потрібно додатково 35 мг вітаміну С на день.
В обговоренні стану репродуктивного здоров’я населення важливо згадати роль фолієвої кислоти. Методичні рекомендації «Первинна профілактика вродженої та спадкової патології» (2001 рік) відносять споживання продуктів, багатих на фолієву кислоту, до обов’язкових заходів такої профілактики. Фолієва кислота необхідна для нормального ембріогенезу. Відомо, що в Китаї за рахунок вживання вагітними фолієвої кислоти досягнуто зниження на 70% у новонароджених частоти вродженої патології центральної нервової системи. Сама кислота та її поліглютамати є найбільш поширеними в природі сполученнями водорозчинних фолатів (вітамінів групи В). Вони присутні у всіх тканинах тварин, рослин, мікроорганізмах. Тварини і людина не синтезують фолієву кислоту, а отримують її з їжею або за рахунок синтезу мікрофлорою кишечнику. Тому додатковий прийом біфідобактерій корисний при авітамінозі та вагітності. Недостатність фолієвої кислоти призводить до порушень визрівання еритроцитів, розвитку анемії. Для України і міста Києва це дуже актуальна проблема, адже в місті 45% вагітних хворіють на анемію. До слова, лікувальні антианемічні препарати, які містять залізо, не рекомендують поєднувати з прийомом препаратів кальцію.
Фолієва кислота в якості домішки має бути включена до раціону вагітних, і що особливо важливо, в перші кілька тижнів після зачаття. Присутність фолієвої кислоти попереджає дефекти розвитку, пов’язані з нервовою системою дитини, а також недорозвиненість внутрішніх органів. При низькому вмісті фолієвої кислоти в організмі вагітної жінки не виключена імовірність виникнення ускладнень, включаючи самовільний аборт, народження недоношеної дитини, завчасний розрив навколоплідної оболонки. Серед практично здорових жінок столиці лише у 10-15% вагітність перебігає без ускладнень, а фізіологічні пологи відбуваються в 25-30% випадків. Такі цифри аргументують необхідність вітамінопрофілактики та своєчасної інформаційної підготовки дівчат до материнства. Фолієва кислота незамінна також для зняття післяродової депресії. Недарма фолієву кислоту називають головним «жіночим вітаміном».
Аскорбінова кислота сприяє перетворенню фолієвої кислоти в активні коферментні форми. Куріння вагітних на тлі хронічного авітамінозу С в популяції безумовно впливає на фертильність. Крім того, вміст вітамінів С і Е в сіменній рідині курців суттєво знижується, натомість накопичуються токсичні речовини (Fraga C.G., Motchnik P.A. et al., 1996). На основі таких результатів досліджень вважають, що куріння батька може призвести до дефектів розвитку у новонародженого.
Нікотин знижує вміст вітаміну С в крові та інших рідинах організму. Навпаки, вживання вітаміну С позбавляє від нікотину. Тому ефективна методика допомоги у відмові від куріння включає вживання дуже багатого на вітамін С грейпфрутового соку як  одної з найліпших субстанцій для очистки крові від продуктів розпаду нікотину, а також додатковий прийом таблетованого вітаміну С. В Чехословакії у 80-і роки вітамін С з успіхом використовувався для преконцепційної підготовки майбутніх батьків.
Аскорбінова кислота сприяє відновленню окисленої форми токоферолу, який називають статевим вітаміном, а кальциферол необхідний для нормального засвоєння і утилізації кальцію.
В Україні спостерігається значне підвищення захворюваності щитоподібноїної залози, яке пов’язано з недостатністю йоду в раціоні харчування. Щитоподібна залоза дітей і підлітків є найбільш чутливою до нестачі йоду в їжі, радіаційного впливу та інших зовнішніх та внутрішніх факторів. Йод надходить в щитоподібну залозу з продуктами харчування, входить до складу гормону залози – тироксину, який впливає на всі органи і системи організму. Знижений вміст йоду виявлений у ґрунтових водах Західної України та північних областей Поліської зони України. В Північних регіонах України, які зазнали найбільшого впливу факторів Чорнобильської аварії, дія радіоактивного йоду на щитоподібну залозу мала місце на тлі йододефіциту в навколишньому середовищі. В цих умовах особливо високий кругообіг йоду і досі спостерігається в щитоподібній залозі дітей. Київська область та місто Київ також входять до складу територій, ендемічних з імовірного розвитку зоба. Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Науковий Центр радіаційної медицини АМН України вивчають розповсюдженість тиреоїдної патології в Україні. Загалом з використанням  критеріїв Всесвітньої Організації охорони здоров’я обстежено близько 8 тис. дітей кількох десятків населених пунктів, в тому числі Києва. Розповсюдженість зобу серед дітей за даними ехографічних (ультразвукових) досліджень сягає 16,1-22,8 тис. на 100 тис. дитячого населення. Середній та слабкий йодний дефіцит, виявлений в цьому дослідженні, узгоджується з частотою дифузного зобу, що вказує на необхідність проведення йодної профілактики. Зазвичай посилюють виникнення зобної ендемії дефіцит цинку, марганцю, селену, молібдену, міді, кобальту, надлишок свинцю, нікелю, фтору та ін.
В Києві співробітниками відділу епідеміології ендокринних захворювань Інституту ендокринології обстежено 576 школярів  віком від 7 до 17 років (Кравченко В.І., Тронько М.Д. та ін., 2002). Ступінь йодної недостатності визначали за рівнем екскреції йоду з сечею – найбільш надійного критерію забезпеченості організму мікроелементом. Розміри щитоподібної залози визначали ехографічним методом.  Нормальна екскреція йоду спостерігалась тільки у 34% обстежених київських дітей. У третини дітей (у 39,5% дівчаток та 21% хлопчиків) виявлено збільшення щитоподібної залози. Отримані дані свідчать про помірний та слабкий ступінь йодної недостатності у значної кількості обстежених дітей. В структурі інвалідності дітей до 16 років в м. Києві хвороби ендокринної системи складають близько 7%, займають п’яте рангове місце.   Дорослі люди також потерпають від йододефіциту: тільки за п’ять останніх років розповсюдженість тиреоїдитів серед дорослого населення  в м. Києві зросла більше, ніж в два рази. Небезпеку становить дефіцит йоду в організмах вагітних, що є причиною підвищеної перинатальної смертності, мертвонароджень, самовільних викиднів, кретинізму у дітей, народження немовлят з низькою масою тіла, нейросенсорною глухотою, косоокістю, спастичними паралічами. Нестача йоду в організмі впливає на розумову здатність дітей старшого віку, дорослих, обумовлює безпліддя і через 2-3 покоління, якщо не будуть вжиті адекватні заходи, загрожує спричинити інтелектуальний занепад нації.
Останнім часом, в результаті активної  просвітницької роботи, споживання населенням м. Києва йодованих продуктів збільшилось, але без запровадження масової йодної профілактики шляхом йодування харчової солі проблему не вирішити. Населення взагалі і кожна сім’я повинні усвідомити, що вживання йодованої солі може попередити розвиток захворювань щитоподібної залози, позбавити дітей в майбутньому проблем, пов’язаних з дефіцитом йоду в організмі.
Масова йодопрофілактика в змозі знизити захворюваність на рак щитоподібної залози в 3 рази,  скоротити кількість дітей  з хронічними захворюваннями на 30%, дітей дошкільного віку з дисгармонійним фізичним розвитком — на 10-20%, дітей з ризиком асоціальних форм поведінки — на 15%, дітей, які не засвоюють учбову програму — на 20 – 25%. (Баранов А.А., 1999). Здійснення профілактики йоддефіцитних захворювань є набагато ефективнішим, ніж лікування наслідків йодного дефіциту, тим більш, що деякі з них (розумова відсталість, кретинізм) є практично незворотними.
Використана література:
1. Козярін І.П. Вітаміни і здоров’я / Медична газета «Здоров’я України». – 2003. – № 2 (63).
2. Ших Е.В. Рациональная витаминотерапия с точки зрения взаимодействий / Фармацевтический вестник. – 2004. — № 11. С. 8-9.
3. Ших Е.В. «Витаминеральная недостаточность» / Український медичний часопис. – 2005. — № 1. – С. 88 – 91.
4. Маляров С.А. Отказ от курения:  Личная проблема курящего или актуальная задача здравоохранения / Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. — № 2. – С. 153-158.
5. Fraga C.G., Motchnik P.A. et al. Smoking and low antioxidant levels increase oxidative damage to sperm DNA / Mutat. Res. Fundam. and Mol. Mech. Mutagen. – 1996. – Vol. 351, № 2. – P. 199-203.
6. Кравченко В.І., Тронько М.Д. та ін. Вивчення йодної забезпеченості дітей міста Києва / Лікарська справа. – 2002. № 8. – С. 59-62.
7. Баранов А.А. Здоровье детей России: научные и организационные приоритеты / Вестник Российской Академии медицинских наук. – 1999. — №9. – С. 40-45.